Основи розвитку аграрного туризму в бджільництві уже закладалися понад 30 років тому. На жаль, цьому мало хто приділяв увагу. В 2006-2007 роках редакція «Агросвіт України» піднімала це питання, але воно не мало системного характеру і тому не принесло суттєвого результату. Тільки тепер, коли ми озброїлись цілою системою знань для вирішення цього питання в комплексі з іншими галузями сільського господарства можна розраховувати на успіх у цій справі.
Використання агротуризму в бджільництві може принести набагато більші прибутки, ніж продаж меду і бджолопродуктів. Тут сховано багато можливостей для кожного пасічника.
Вченими встановлено, що біоенергетика бджолиної сім’ї позитивно впливає на людей, які знаходяться поряд.
Особливої уваги для нашого сьогодення заслуговує стаціонарний павільйон «Бджоляна», який завдяки фантастичній самовідданості самотужки зробив Іван Миколайович Присяжний. Це унікальний храм для божої комахи на 100 бджолосімей. Тепер він живе серед крилатих королев в храмі, де є усі умови для життєдіяльності пасічника і бджіл (вода, водяне опалення, каналізація, ванна, телевізор, підвальне приміщення, гараж і майстерня), де упродовж року можна підтримувати відповідний тепловий режим і виконувати всі роботи, пов’язані з утриманням і доглядом бджіл — це ще кращі умови для бджіл, ніж у дуплі дерева. Пасічник стає вільним і незалежним від кліматичних умов і вся родина може дихати цілющим повітрям павільйону. Завдяки тому, що в літній період суттєво зменшуються витрати енергії бджолиної сім’ї на охолодження гнізда, а взимку на його обігрів, продуктивність пасіки значно збільшується. В головному, у нього використовується 2-маточний метод утримання бджолосімей, але уже випробуване і 4-маточне, що дає можливість до цвітіння садків збільшити кількість бджіл майже в 2 рази.
Завдяки цьому храмові і спеціальній дієті в основу якої покладено споживання продуктів бджільництва він позбувся майже всіх хвороб і як він сам говорить: живу і жити хочеться та творити життя подібне бджолиному.
Продукти бджіл у поєднанні з лікарськими рослинами, мінеральними водами і кремнієвою водою дають можливість людям позбутися більшості хвороб і щасливо дожити до глибокої старості. Значною мірою сприяють оздоровленню і інгаляційні процеси, бо повітря в приміщенні, в якому мешкають бджоли наділене цілющими властивостями. Воно в 5—6 разів стерильніше по відношенню до повітря в звичайній кімнаті чи на вулиці.
У 2006 році у м. Трускавець при санаторії пенсіонерів "Батьківщина" він збудував рекламно-лікувальний павільйон "Бджоляна".
Окрім цього, у м. Трускавець він створив інформаційно-благодійну приватну школу, де навчає сучасному пасічникуванню, правильному зберіганню та вживанню продуктів бджільництва. По закінченню санаторно-курортного лікування ці люди роз'їжджаються по різним куточкам України і тому він звертається до усіх пасічників хто має високоякісні медопродукти, щоб надсилали йому свої адреси, а він в свою чергу буде рекомендувати вас відпочиваючим по місцю їх постійного проживання.
У житті часто буває так, що людина народжується з випередженням часу. Ось і в цьому випадку Іван Миколайович Присяжний випередив свій час майже на 20 років. Тільки сьогодні настав час для широкомасштабного втілення в життя його величезного досвіду.
Я впевнений, що його надбання увійдуть в історію агротуризму України, який започаткувала і розвиває редакція журналу «Агросвіт України».
Стаціонарний павільйон «Бджоляна» - це не догма, а чудовий зразок для бджолярів, які мають бажання покращити не тільки своє здоров’я, а і матеріальний стан родини. Тим більше, що на сьогоднішній день багато пасічників уже мають пересувні павільйони, які без великих витрат можна переобладнати під павільйони для аромотерапії. З одним із таких павільйонів, який створений Сергієм Вікторовичем Крижановським із Житомира та іншими варіантами застосування аромотерапії редакція познайомить вас в наступних номерах.
Дуже часто гроші лежать у нас перед очима, тільки ми їх не бачимо. Порівняно з країнами Західної Європи це найбільша наша біда. Започаткувавши агротуризм в Україні редакція дарує шанс сотням тисяч селян позбутися зубожіння та стати заможними. Хто і як скористається цим – це уже інша справа. Але я впевнений, що пасічники, як найбільш інтелектуальний прошарок нашого населення, швидко зорієнтуються і стануть нашою опорою в розвитку аграрного туризму в Україні.

Володимир Тарасюк
Агросвіт України, №1-2 за 2009 рік.