Міністру Аграрної політики Баранівському О.П
Президентові академії аграрних наук Зубцю М.В
Міністру охорони здоров’я Поліщуку М.Є.
Президентові Спілки пасічників України Бондарчуку Л.І.

 Чи знаєте Ви, що:

1. Бджільництво України щорічно дає продукцію:
 - меду – десятки тисяч тон;
 - воску – тисячі тон;
 - пилку квіткового – сотні тон;
 - а ще прополіс, маточне молочко.
 Всього валового продукту більш ніж на 0,5 млрд. грн. І все це продукти харчові, дієтичні, лікувальні.

2. Загально визнано, що за рахунок запилення сільгоспкультур і зростання від цього врожаїв прибуток в державі в 7 – 9 разів більший від вартості бджолиних продуктів по п. 1 (в США цей прибуток оцінюється в 60 -100 млрд $).

3. Нас, бджолярів України, сотні тисяч, і для більшості - це професія, робота, єдине джерело заробітку, добробуту, а часто і існування родини, а загалом це стосується більше мільйона наших громадян (інколи ми являємося електоратом).

 Звертаємо Вашу увагу на те, що останні роки в нашій державі склалася вкрай критична ситуація з бджільництвом. Свідченням цього являється:

1. Закупівельні (оптові) ціни на мед натуральний зрівнялися, а іноді і менші ніж ціна на цукор (вперше за життя останніх 4-х поколінь).

 2. При тотальному подорожчанні сільськогосподарських продуктів роздрібна ціна на мед менше ціни сала (вперше за історію держави і республіки Україна).
 І перевиробництва меду в Україні немає. В середньому на одного українця нами виробляється за рік менше одного кілограма меду.
 Серед причин, які призвели до кризи ми вбачаємо і Вашу неувагу і безвідповідальне ставлення до галузі, до продукції, яка являється важливим чинником здоров’я нації, до наших проблем.  Інакше як можна пояснити такі факти:

1.  Якістю меду в країні ніхто не переймається. В Україні до сих пір немає державного   стандарту   на   мед   (не  діє навіть стандарт СРСР 1987 р.)
Чи є ще в країні хоч один продукт, обсяг виробництва якого сягає не 500 млн гривень, а хоча б сотню тисяч, на який немає державного стандарту ? Немає лабораторій якості бджолопродуктів...

2. В Україні не ведеться пропаганда здорового образу життя, культури харчування, продуктів бджільництва... Тотальна реклама цигарок, алкоголю, а заклики типу „Кохаймося” звучать, як знущання.

3. МОЗ не визнає спеціальність лікаря – апітерапевта, а в 2005 р. ліквідована і спеціальність лікаря – дієтолога („Кохаймося”, а чому ж не „харчуймося” ?) А асоціація апітерапевтів існує лише на візитній картці її Президента.

4. Ніхто не переймається проблемами імпорту, експорту (навіть експорт в Росію, Білорусію зник). Натомість імпортується неякісний і дешевий китайський мед.

5. Знищується і не поновлюється медоносна база. 80 % ярів, балок не мають лісових насаджень – це посилює ерозію грунту, замулює річки...

6. Не освоюються сучасні технології виробництва маточного молочка та прополісу.

7. Занедбана селекційна робота з українською бджолою.

8. Незадовільне  науково-інформаційне забезпечення бджолярів.

9. Не існує системи підвищення кваліфікації професійних пасічників.
Перелік фактів можна продовжувати.

А найгірше те, що сьогодні в державі повністю втрачено управління галуззю бджільництва. Немає навіть концепції програми розвитку бджільництва (хоча б програму існування галузі склали). 

Наше звернення до Вас обумовлене стурбованістю про добробут наших родин, здоров’я нації, міцність нашої держави.

Ми вважаємо, що вся структура управління бджільництвом в державі не продуктивна. Ми працюємо з мудрими бджолами і багато чому вчимося в них. Бджоли до продуктивної матки відносяться, як і ми до Вас, з повагою.

Звернення прийнято на зібранні більше чотирьох сотень бджолярі з усіх регіонів України, які зібралися в селі Селище, Баришівського р-ну, Київської обл. 2 жовтня 2005 р. і передане для публікації в журнали „Пасіка”, „Український пасічник”, газету „Сільські вісті”, обласні і районні газети та розміщене на сайті „Бджільництво України” http://beekeeping.com.ua/ . 

Від імені зібрання

Головуючий 
В.О. Соломка
(тел. 8-050-175-61-95)
Секретаріат 
О.Д. Комісар
А.М. Нестеренко
Р.А. Сищук

Комітет з питань народної і нетрадиційної медицини
Від 09.11.2005 №28/418-10-03 Соломці В. О., с. Селище Київської обл. 07521 

У відповідь на Ваше звернення до Президента України, передане за відповідністю до Комітету з питань народної і нетрадиційної медицини при Міністерстві охорони здоров'я України, повідомляємо наступне.
Наказом Держагропромисловості УРСР від 10.05.89 №120 головною організацією в Україні по розвитку бджільництва та впровадження продуктів бджільництва в народне господарство, в тому числі і медичну практику, визначено Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича. Інститут має відділ апітерапії, який співпрацює з медичними закладами України. На базі Інституту розгорнуто виробництво препаратів на основі продуктів бджільництва.
Апіпродукти можуть використовуватися як харчові добавки та у формі лікарських засобів. Застосування в якості харчових добавок вимагає підтвердження відповідності якості продуктів бджільництва санітарно-гігієнічним нормам.
Лікарські форми, виготовлені на основі продуктів бджільництва, повинні пройти державну реєстрацію згідно з Законом України "Про лікарські засоби".
Крім того, продукти бджільництва характеризуються високою біологічною активністю, при їх застосуванні можуть виникати побічні дії. Тому. лікування повинно проводитись лікарями, які мають необхідні знання та досвід роботи у даному напрямку.

Голова Т. П. Гарник

від 09.11.05 №37-14-2-16/17279 07521
Київська обл., Баришівський р-н, с. Селище, Соломці В. О.

Міністерство аграрної політики України разом з Національним науковим центром "Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича", науковцями Національного аграрного університету та Спілкою пасічників України розглянуло доручення Секретаріату Президента України від 10.10.05 №22/166815-10 стосовно колективного звернення бджолярів на зібранні щодо ситуації в галузі бджільництва та підготовки Програми розвитку галузі бджільництва України на 2006-2010 роки і повідомляє, що зазначений проект програми розроблений і поданий на затвердження.

Заступник міністра В. О. Пабат

Департамент ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією
Від 21.10.05 №14-2-2-4-1215 07125
Урочище Бирки, с. Селище, Баришівський р-н, Київська обл., Соломці В. О.

Департамент ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією розглянув Вашого колективного листа, в якому викладено пропозиції щодо ситуації, яка склалася в галузі бджільництва Київської області та в регіонах України, і повідомляє.
Порушені Вами питання дійсно на сьогоднішній день досить актуальні і потребують негайного вирішення. Міністерством аграрної політики України розроблено "Державну програму створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки", яка розглянута та схвалена на засіданні Кабінету Міністрів України 27 липня 2005 року.
В розділі бджільництва Програмою передбачається:

- збільшення чисельності бджолосімей, обсягів виробництва меду та іншої продукції бджільництва;
- оптимізація мережі племінних заводів, племінних пасік та бджолорозплідників;
- розроблення та впровадження сучасних енергозберігаючих технологій;
- удосконалення технологій використання медоносних ресурсів та підвищення запилення бджолами ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення.

Крім того, Програма передбачає впродовж цього періоду фінансову підтримку виробництва продукції бджільництва по 10,0 млн. грн. щорічно.
Наукове забезпечення галузі бджільництва забезпечує Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича Української академії аграрних наук.
В міністерстві не передбачено окремого структурного підрозділу по бджільництву, а координує роботу районних, обласних організацій спілок пасічників та бджолярів-любителів Національна асоціація "Укрбджолопром".

Заступник начальника департаменту В. А. Пищолка

Коментар.

В останньому документі від Департаменту ринків продукції тваринництва є згадка про "Державну програму створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005 - 2010 роки". В ній є і розділ бджільництва. Зміст розділу частково поданий в тексті відповіді (див. вище, виділено курсивом), але чомусь пропущені  2 важливі моменти які є в тексті цієї державної програми, а саме:
- розробка та впровадження сучасних технологій в галузі;
- розробка критеріїв стандартизації та сертифікації продукції бджільництва.
Ці, вельми важливі, пункти чомусь випали з поля зору державних службовців. Скоріше за все "неуважність" пов'язана з тим, що в цьому напрямку нічого, або майже нічого не зроблено.

І, загальні спостереження.
В кожній із відповідей є згадка про Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича. Складається враження, що на цю, чисто наукову за своїм задумом, установу - підрозділ Академії аграрних наук - покладено цілий ряд не властивих їй функцій, що ускладнює її діяльність. Причому настільки ускладнює, що керівництво Інституту не знайшло навіть часу написати відповідь на лист пасічників, для сприяння яким він створювався.
Нагадаю, що діяльність інституту регламентується до цих пір Наказом Держагропромисловості УРСР від 10.05.1989 року! З тих пройшло більше 15-ти років. То може з тих пір щось змінилось і наш вождь уже не Горбачов?

І ще трохи спостережень:
"В міністерстві не передбачено окремого структурного підрозділу по бджільництву...". 
Це в країні яка входить у п'ятірку лідерів по виробництву продуктів бджільництва? То може хоч одного чиновника все ж треба мати у міністерстві АПК?

І далі:
"...а координує роботу районних, обласних організацій спілок пасічників та бджолярів-любителів Національна асоціація "Укрбджолопром". 
Хто чув про коодинуючу діяльність цієї організації? Яка з неї користь пасічнику?
Пишіть нам все що знаєте про цю організацію....

Все вищесказане зайвий раз підтверджує необхідність структурування галузі, де б кожен робив свою справу і, як результат, забезпечував свої достатки, та благополуччя держави. А поки що, на жаль, наше бджільництво – це "вершник без голови". 
І це в той час, коли у двері до нас бадьоро стукає дешевий зарубіжний мед, який ми уже зараз опосередковано вживаємо у вигляді кондитерських, косметичних та інших виробів. Вступ до СОТ неминуче наближається, ми все ще працюємо в умовах наближених до радянських, а провідники галузі просто ховаються від пасічника. 
Час, мабуть, братись за розробку програми виведення такої породи бджіл, які влітку запилювали б українські сади та поля, а на зимівлю відлітала до Китаю чи Аргентини, де про неї добре дбає і держава, і  пасічники.

Юрій Мирний.