Високопродуктивна технологія отримання плідних маток

АЛЬТЕРНАТИВНА ВИСОКОПРОДУКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ
ОТРИМАННЯ ПЛІДНИХ МАТОК.
Комісар О.Д., кандидат біологічних наук. Е-mail: komissaralex@i.uа

Стаття надрукована в журналі ”Український пасічник” за 2004 рік , (№9, стор. 9-12).
ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ ЦЕ ВИДАННЯ І ВИ БУДЕТЕ В КУРСІ ОСТАННІХ НОВИНОК ГАЛУЗІ.
Не забувайте, що Ваша передплата – це фінансова підтримка журналу, без якої важко постійно забезпечувати Вас інформацією високої якості.

Багато зусиль матководів з різних країн було витрачено на покращення конструкції нуклеусних вуликів та вдосконалення технології утримання неплідних маток до початку відкладання ними яєць. Особливо ускладнюється утримання нуклеусів в умовах помірного клімату, де холодними ночами нуклеуси в тонкостінних вуликах витрачають багато кормів на підтримання сталого мікроклімату. Багато моїх власних зусиль було витрачено на створення багатомісних нуклеусних вуликів (Комісар, 1978, 1997), в яких нуклеуси взаємно обігріваються, що дозволяє успішно експлуатувати навіть мікронуклеуси в кліматичних умовах Північної України.
Зовсім недавно з’явилась технологія утримання неплідних маток, для якої нуклеусні вулики взагалі не потрібні і кліматичні умови фактично не впливають на процес отримання плідних маток. В основі цієї технології лежать останні досягнення техніки штучного осіменіння маток, яку завжди традиційно вважали придатною тільки для селекційної роботи, але ж ніяк не для масового запліднення маток. Сьогодні технологія інструментального запліднення маток стала настільки вдосконалою, що продуктивність праці матковода, який працює з нуклеусами, зрівнялась з такою при використанні інструментального осіменіння, а якість маток при останньому навіть краща за рахунок використання сперми трутнів відомого походження з відселекційованих сімей.
Про успіхи штучного запліднення маток раніше ми узнавали із окремих публікацій Апімондії та із описів племінної роботи в найбільших матковивідних господарствах світу, де штучне запліднення племінних маток вже давно стало обов’язковим елементом технології. В Росії штучне запліднення маток широко використовувалось при створенні Приокської породної групи бджіл та при проведенні великої кількості дослідів по вивченню спадковості бджіл, в яких використовували штучно запліднених маток.
Абсолютна відсутність використання штучно запліднених маток в племінній роботі в Україні та відсутність вітчизняних наукових публікацій по використанню штучно запліднених маток дозволяє зробити висновок, що навіть до цього часу техніка штучного осіменіння маток ніким у нас на належному рівні освоєна не була. Окремі публікації В.Д.Броварського (УП, 2000, №3 та №5) по штучному заплідненню маток та по новій конструкції станка свідчать, що спроби освоїти штучне осіменіння продовжуються, але ніяких свідчень про продуктивність праці та якість цих маток опубліковано не було, а до запровадження в практику справа так і не дійшла.
На протязі останніх 20 років щороку в світовій науковій пасічницькій літературі з’являлися по дві-три наукові роботи по різним аспектам штучного осіменіння маток, включаючи утримання неплідних маток до та після запліднення. Особливо активні в цьому питанні були польські науковці, з публікацій яких можна було зробити висновок, що в країні одночасно в декількох установах йшла цілеспрямована наукова робота по вдосконаленню техніки осіменіння. І ця багаторічна робота привела до тріумфального результату. Штучно запліднені матки почали широко використовуватися не тільки в селекційній роботі, але й в практичному бджільництві.
Вперше про значні досягнення польських науковців і селекціонерів я почув в 2002 році, коли мій колега з Білорусії професійний пасічник Микола Поросятников сказав, що вони відмовилися від вітчизняних та українських плідних карпатських маток і перейшли на країнських польських штучного запліднення, хоча останні коштують від 12 до 15 доларів США. Такі матки мають дві переваги: їх сім’ї практично не хворіють і взагалі не рояться . Знарядив сім’ю в кінці весни необхідною кількістю суші та вощини – і можеш приїжджати в серпні забирати мед: ніякого догляду така сім’я не потребує (для довідки – в Білорусії не буває таких сильних взятків, які іноді мають місце на Україні). В Білорусії існують вже посередники, які привозять таких маток з Польщі по попереднім замовленням. В Польщі одним з найбільших виробників таких маток є Жиштоф Лоц (Krzystof Loc), причому він продає чотири їх різновиди: три лінії країнських бджіл та одну кавказьких, від використання яких на Україні відмовилися, як завжди, без належного обґрунтування та обговорення. Причому кавказькі матки користуються попитом у пасічників східних та південних районів Польші, які звичайно купують 50% кавказьких маток, тоді як пасічники західних та північних районів країни беруть тільки 10% кавказянок (приватне повідомлення Жиштофа )
В тому ж 2002 році я запитав по електронній пошті у чеського колеги Кветослава Чермака, який вже 15 років займається штучним заплідненням маток і працює в Чеському НДІ бджільництва, про продуктивність праці при штучному осіменінні. Він відповів, що за день (8-10 год) він запліднює по 40 маток, а з недосвідченим помічником - 60 і більше. Але запліднених маток обов’язково підсаджують в нуклеуси і продають тільки після того, як вони почали відкладати яйця. Він стверджує, що вдається успішно запліднити в середньому 90-95% маток. Таку ж техніку утримання штучно запліднених маток використовують в німецькому інституті бджільництва під Берліном, де щороку запліднюють 1,5 тисячі маток: неплідних маток відбирають з нуклеусів і, після запліднення, знову повертають до своїх бджіл.
В США провідним спеціалістом по заплідненню маток є Сюзанна Кобей (S.Cobey), яка проводить курси штучного осіменіння та зробила чудовий учбовий відеофільм. Я задав Сюзанні 10 запитань щодо досягнень штучного осіменіння маток і отримав офіційну відповідь, яка разом з питаннями була надрукована в міжнародному журналі для професійних пасічників Bee Biz (2003, №15). Окремі положення цієї відповіді наводяться нижче: “Сьогодні штучне осіменіння широко використовується в селекційній та науковій роботі. Сучасна техніка дозволяє запліднити матку спермою від одного трутня і навіть осіменити декількох маток одним трутнем, що іноді дуже важливо при проведенні наукової роботи. З іншого боку можна одночасно осіменяти багатьох маток ретельно перемішаною спермою від декількох сотень трутнів і таким чином мати однорідний матеріал.
Звичайна ефективність осіменіння така ж, як і при природному заплідненні: 80-90% для досвідченого оператора. Початківці звичайно отримують 50% якісних маток. Багато часу займає відбір сперми - наповнення шприца для запліднення 12 маток займає 30-40 хвилин у досвідченого оператора і до двох годин у студента.
Саме запліднення займає 20-30 сек. Якщо досвідченого оператора забезпечувати матками і спермою, то за день реально осіменити 300-400 маток, якщо ж він буде все виконувати сам, то може запліднити 50-100 маток за день. Звичайно, апарат для осіменіння повинен бути досконалим (Сюзанна пропагує новий апарат німецького виробництва конструкції Пітера Шлея).
Матки починають відкладати яйця через 3-4 дня після осіменіння, але потрібна додаткова обробка вуглекислим газом через день після (або до) запліднення.”
Весною цього року на щорічній науковій конференції в Польщі я мав двохгодинну розмову з Жиштофом Лоцем і він розповів про свою пасіку з 120 сімей, яку обслуговують 4 пасічника і які щороку продають 8 (вісім) тисяч штучно запліднених маток, причому з них 800 маток - племінні по ціні 80-120 злотих (110-170 гривень). Взагалі в Польщі (в перерахунку на гривні) неплідні матки коштують 14-20 гр., а звичайні плідні та матки штучного осіменіння коштують однаково - 40-70 гр. (співвідношення вартості плідної та неплідної матки приблизно 2,5 :1). Але матки штучного осіменіння продаються без перевірки через два дні після осіменіння, тоді як перевірена матка (та, що почала відкладати яйця в нуклеусі) коштує в 1,5-2 рази більше. 4-5% від запліднених маток не починають відкладання яєць і їх матковод замінює. Продуктивність праці висока: 60-70 маток на день, якщо працює одна людина та 100-120 – з помічником (це в 1,5-2 рази вище, ніжу чеського колеги)
Таку ж продуктивність праці має завідувач відділу селекції бджіл Польського Інституту бджільництва Малгожата Бенковська (Malgorzata Bienkovska). Крім наукової роботи вона залучається до викладання на курсах по заплідненню маток, організованих Польським Міністерством сільського господарства, через які вже пройшли близько 500 польських пасічників, причому кожен приходить на курси вже з своїм апаратом. Використовують в основному апарати вартістю 500 доларів, які виробляє той же Жиштоф Лоц і кожен елемент якого перевірений практикою осіменіння десятків тисяч маток. Для порівняння – в Україні є щонайбільше 5 апаратів для осіменіння маток, але спеціалістів по штучному осіменінню маток на сучасному рівні фактично немає. Тільки в 2003 році два спеціалісти з Мукачево пройшли навчання в Польщі (дивись статтю Павліни Керек в журналі “Пасіка”, 2004, №2, ). Технологія утримання маток до та після запліднення на пасіці Ж.Лоца суттєво відрізняється від тієї, яка була описана Павліною Керек: маток утримують в спеціальних кліточках в сім’ях, причому конструкція кліточок, в яких утримують маток до та після осіменіння різна.
Попит на штучно запліднених маток в Польщі швидко зростає і їх виробництво інтенсивно збільшується. З 500 пасічників, які пройшли навчання, близько 100 активно володіють методикою і частина з них виробляють штучно запліднених маток на продаж. Таким чином в Польщі з’являється реальний альтернативна технологія отримання плідних маток, яка вже сьогодні створює певну конкуренцію традиційному отриманню плідних маток з природним заплідненням.
В Польщі з’явилася реальна можливість проведення селекції кожним пасічником. Ви можете вивести своїх неплідних маток від найкращої сім’ї, виростити велику кількість племінних трутнів (потрібно від 6 до 12 трутнів на одну матку) та запросити спеціаліста, який приїде і запліднить Ваших маток по ціні близько 3 долари за матку. Наші сьогоднішні реалії такі ж, як 50 чи 100 років назад – якщо у Вас є дуже продуктивна сім’я, то все , що Ви можете зробити – це вивести від неї неплідних маток, які після запліднення в більшості випадків будуть мати звичайну продуктивність, оскільки вони будуть спаровані з випадковими трутнями.
Не потрібно забувати, що штучне запліднення маток дозволяє вести справжню селекцію, оскільки при природному паруванні маток з десятком трутнів невідомого походження використовувати слово “селекція” можна дуже умовно. Тому реально в нашій країні ми не можемо придбати справжню племінну матку, а те, що матка придбана з вітчизняної сертифікованої племінної пасіки, в кращому випадку свідчить про її чистопорідність і походження з продуктивної сім’ї. Справжня племінна матка повинна бути спарована з однаковими трутнями з однієї продуктивної сім’ї. Тільки в цьому випадку ми можемо надіятися на однаковість і продуктивність їх нащадків.
Польську технологію штучного запліднення маток потрібно освоювати терміново, бо існує реальна небезпека, що племінні польські матки почнуться використовуватися в Україні, (перед очима приклад Білорусії) оскільки їх потомство буде більш продуктивним, ніж потомство наших фактично невідселекційованих по продуктивності маток. Існуюча техніка і технологія штучного запліднення маток, освоєна в інших країнах, вже настільки досконала, що сьогодні спеціалісти вважають подальше її вдосконалення недоцільним. На саму операцію запліднення однієї матки витрачається менше однієї хвилини, ефективність навіть перевищує природну (більше 94%). Загальна продуктивність праці сьогодні визначається вже не швидкістю самого процесу запліднення, а витратами часу на допоміжні операції по виведенню і утриманню неплідних маток, вирощування трутнів, відбір сперми, тощо.
Таким чином вдосконалення технології штучного запліднення маток разом з новою технікою утримання маток до та після запліднення привела до створення технології отримання плідних маток, яка вже сьогодні є реальним конкурентом традиційної матковивідної справи з використанням нуклеусів.

Примітка: з враженнями нашого білоруського колеги Миколи Поросятникова про бджільництво Польщі, куди він їздить регулярно за матками та обладнанням, можна ознайомитись на нашому сайті. Також рекомендуємо відвідати його власний сайт, адреса якого http://www.nikolai.grodno.by/

До початку сторінки

<ПОВЕРНУТИСЬ ДО УКРАЇНСЬКИХ СТОРІНОК> <ВЕРНУТЬСЯ К РУССКИМ СТРАНИЦАМ>

Вебмайстер Юрій Мирний