Мені іноді доводиться бувати в Польщі і, як водиться серед фанатів бджільництва, розмовляти з бджолярами. Багато разів був на заняттях гуртка бджолярів в м. Бєлосток. 
Тому вважаю, що можу трохи розповісти про польське бджільництво. Відразу відзначу, що бджолярі там добре організовані. Практично усі вони члени Спілки бджолярів. Регулярно збираються на заняття, що проводять вчені і багаторічні практики. Тематика дуже різноманітна: від хвороб бджіл до визначення якості меду. Заняття проходять по неділях у залі ресторану, за оренду якого платить спілка бджолярів і в клубах бджолярів. На заняття збираються звичайно більше 100 чоловік або тільки конкретний гурток бджолярів. Хочу відзначити, що і викладачі там трохи відрізняються від відомих мені наших учителів. Так викладач бєлостоцької політехніки Славомир Бакер має свою пасіку в 150 бджолосімей. Тут вже єдність теорії і практики забезпечена. 
Союз бджолярів організує і виїзди бджолярів на передові пасіки, обладнані сучасними засобами господарювання. Звичайно, все це коштує грошей, які платять члени союзу. 
Член спілки платить членський внесок за рік приблизно 10 доларів і близько 40 центів за кожну бджолосім’ю. Тобто бджоляр, що має 40 вуликів, платить за рік близько 26 доларів. З цих грошей 50% відраховуються в республіканську спілку, решта витрачається на місці. Я говорив польським бджолярам, що в нас навряд чи багато бджолярів погодилися б стільки платити, вони відповідають, що це тимчасово, незабаром і наші бджолярі зрозуміють, що вкладення грошей в освіту - це вигідно. 
Таких гуртків бджолярів, як у м. Бєлосток, багато практично у всіх містах і селищах Польщі. Щороку проводяться загальпольські Дні бджолярів, де бджолярі можуть познайомитися один з одним, а так само зустрітися з виробниками і продавцями інвентарю. Вибір дуже великий. Особливо інвентарю по виведенню маток. У регіонах проводяться свої свята меду і бджіл, у різний час. 
Крім того, воєводські (обласні) союзи бджолярів проводять Медові Бесіди на природі. Тут можна купити і продати мед, довідатися багато нового про продукти бджільництва. Такі бесіди широко рекламуються і дуже популярні. Так більше 10 000 чоловік відвідали Бесіду про мед біля Бєлостока. 

У Бєлостоці є два пасічницьких магазини , один Спілки бджолярів, другий приватний. На фото Ви бачите приватний пасічницький магазин у м. Бєлосток. Біля нього власник Кобешко Йозеф, бджоляр Боровский Вітольд і Ваш покірний слуга. 
Однак там вибір інвентарю скромний, але поштою можна виписати, на мій погляд, що душа побажає. 
Цікаво, що багато бджолярів самі роблять собі вулики. Причому всі частіше роблять вулики з поліуретанової піни. Це вважається найдешевший спосіб виробництва. Зробив форму і відливай хоч сто штук. Технологія описується в пасічницьких журналах. 
Торговий дім «Соломон» пропонує більш 700 найменувань пасічного інвентарю. У тому числі вулики різних систем. Розмаїтість систем вуликів і розмірів застосовуваних рамок, на мій погляд, уже шкодить розвитку бджільництва. Білоруські бджолярі, звикли до однієї системи вулика - це лежак на 16 дадановских рамок. Уся Бєларусь насичена цими вуликами виробництва Негорельского вуликового заводу. 
У Польщі немає проблем із придбанням насіння медоносних рослин, тільки в одній фірмі пропонують насіння 96 видів медоносів.
Польська держава піклується про розвиток бджільництва. Цукор бджолярам продають по 15 кг на вулик при ціні на 20% дешевше, ніж в магазинах. У випадку виявлення на пасіці гнильцю лікування проводять за рахунок держави. 
Що стосується утримання бджіл, те більше всього мене здивувало те, що, по-моєму, 75-80% бджолярів застосовують обмеження матки за допомогою роздільних решіток. Причому обмежують, залишаючи матці для засіву від 3 до 7 рамок. 
Одні бджолярі обмежують матку без доступу до льотка - тоді рій утекти не може. Інші з доступом до льотка. Причому бджолярі дивуються, що я не застосовую роздільних решіток. Стверджують, що без них в умовах слабкого взятку були б без меду. Застосовують і обмеження матки без решіток – метод Янушкевича, коли в гнізді тільки 7 стільників нормальної товщини 24 мм, решта 35мм. 
Цікаво, що практично всі бджолярі, навіть пенсійного віку, вміють і виводять маток з переносом личинок. Правда, зараз усе частіше використовують для цього Джентерський стільник. Широко використовують штучно запліднених маток, яких пропонують з десяток різних приватних фірм. Штучне запліднення це єдиний спосіб, коли точно відомий і трутень. Бджоли від таких маток не рояться. Один бджоляр мені говорив, що природне запліднення це як гра в спортлото, а він любить працювати надійно, тому таких маток не використовує. 
Ціна на штучно запліднені матки коливається від 8 до 25 доларів і вище. 
Фірма «Дабур» поставляє маток з Непалу і може їх доставити бджолярам вже в березні - квітні. (Інститут бджільництва в м. Рибне колись проводив дослідження, і виявилося, що такі ранні плідні матки можуть у два рази збільшити збір меду). 

Найбільшим виробником штучно запліднених маток у Польщі є Криштоф Лоц. На фото вгорі і внизу видно ідеальний порядок на пасіці і безліч квітів - це захоплення дружини Лоца. 

На наступному фото Ви бачите самого Лоца (з бородою) Лєшка польського бджоляра знайомого відвідувачам вебфоруму на сайті Олександра Папічева, його сина і мене (з димарем.)

У Польщі широко використовуються наступні породи бджіл: Країнка, Кавказька, Темна європейська, Італійська і Бекфаст, а також їхні гібриди. 
Ціни на основні продукти бджільництва і не тільки.
Мед – 4 долари за 1 кг. 
Пилок -12 дол. за 1 кг. 
Віск –2,5 дол. за 1 кг. 
Вощина – 5 доларів за 1 кг. 
Як бачимо й у Польщі віск теж значно дешевше, ніж мед. Говорять у Німеччині різниця між ціною воску і меду ще більша. 
Бджолярі часто продають мед трохи дорожче, ніж у супермаркетах. Цікаво, що в супермаркетах  узимку продається рідкий мед. Бджолярі говорять, що розумна людина не буде купувати цю «перегріту патоку». У Польщі дуже розповсюджені маленькі крамнички прямо в житловому будинку хазяїна. Це характерно і для бджолярів, часто можна побачити покажчик - мед з приватної пасіки. Щоб залучити клієнтів бджолярі іноді поміщають біля будинку колоди, заселені бджолами. 

Дивіться на фото величезні колодні вулики з дуба біля будинку Євгенія Сапелко. Поруч з ними навіть я із своїм 2-х метровим зростом здаюся невеликим.

До речі, цікаво, що бджолярі часто продають мед з різними добавками. Так той же Сапелко продає мед у баночках, на етикетці яких написано - мед, тричі облагороджений, з добавкою пилку, прополісу і маточного молочка. Звичайно, такий мед коштує значно дорожче. 
Бджільництво в Польщі обкладається податками. Але податки ці не особливо в тягар. 
Обкладаються податком лише пасіки, що мають більш 80 бджолосімей За кожен вулик понад 80 – податок 60 центів. При цьому ніхто не змушує бджоляра купити касовий апарат і вести продаж тільки через нього. Для прикладу, власник пасіки в 100 бджолосімей платить у рік податок у (12) доларів. 
Недавно ввели новий податок на бджільництво це ПДВ чи по-польському VAT. 3% від вартості проданого меду. Для професійних бджолярів. 
Я був на зборах бджолярів, коли їх знайомили з цим податком. Здивувало, що ніхто не обурювався. Виявляється, платять цей податок ті, хто здає великі партії меду в магазини. І бути платником ПДВ вигідно. Тому що при великих покупках такі бджолярі не платять ПДВ, що входить у вартість покупки, а це звичайно близько 20%. 
При покупці автомобіля чи будматеріалів вартістю в 10 000 дол. прийдеться платити тільки 8000 діл. Погодьтеся, такі податки не дуже в тягар. Зате кожен бджоляр це законослухняний платник податків і може вимагати до себе поваги від представників влади.

Заключне слово Рішарда Вольського.
Крім усього цього всі бджолярі можуть одержувати додаткове фінансування для покупки маток, ліків у межах до 50% вартості покупки з державного Фонду Охорони Природи. Коли ввійдемо в Євросоюз (уже ввійшли. Прим.перекладача.), то все буде інакше, по-європейски. А як для бджолярів, то я приблизно знаю. 
Буде так: додаткове фінансування до всього пасічницького господарства до 50% витрат, але ведення бджіл повинно бути по-іншому. Не повинно бути хвороб, не повинно бути в продуктах бджільництва хімічних засобів, все устаткування пасічного господарства повинне бути у відповідності з європейськими вимогами. Бджіл буде лікувати лікар ветеринар, мед буде перевіряти лабораторія і надаватиме сертифікат, ціни будуть установлюватися централізовано. “Вільної американки” не буде. 

Микола Поросятников, м. Гродно.
З уточненнями польського пасічника Рішарда Вольського.
Переклад Юрій Мирний.