БДЖІЛЬНИЦТВО В УКРАЇНІ - головна сторінка

Бібліотечка журналу
АГРОСВІТ УКРАЇНИ.

Журнал "Агросвіт України" за підтримки інтернет-видання "Бджільництво в Україні"
запрошує переглянути деякі статті, які публікувались у нашому журналі. 
Розділ постійно поповнюється!

< ПРО ЖУРНАЛ | ПЕРЕЛІК СТАТЕЙ >


Звернення до пасічницької громади України
(оголошено на Всеукраїнському зібранні бджолярів).

Наше звернення викликане необхідністю вжити негайних заходів для поліпшення медоносної флори України.
На превеликий жаль, на сьогоднішній день з боку державних структур, які повинні були опікуватись цим питанням, немає відповідної реакції. Системно-комплексне застосування хімічних сполук, особливо пестицидів несе тотальний характер по погіршенню екологічної ситуації в Україні. Масове спалювання стерні, пожежі в лісосмугах, які садили наші предки, пожежі на тисячах гектарів торф'яних заплави річок, масове знищення липняків на вагонку — все це приклади, які, на жаль, можна було б продовжити.
На сьогоднішній день ми вже маємо в багатьох регіонах України верхні водоносні горизонти, воду яких не можна вживати як питну. Хвора природа — хвора людина. Поки державні структури зайняті “іншими” проблемами гурту пасічників України треба поліпшити ситуацію шляхом власного втручання.
Садити дерева — медоноси, кущі, створювати насіннєвий фонд різнотравних медоносів, вести пропаганду захисту агрокультур новітніми технологіями, які не несуть шкідливого впливу на екологічну ситуацію. За приклад можна взяти роботу пасічників Польщі.

Посадімо медоносне дерево і восени й навесні

Бджола, за словами В.А. Нестероводського, – це чудове створіння природи. Ця маленька комашка скорилася людині та почала працювати на її користь. В дикому стані в нас її вже немає, люди взяли бджіл під свій захист, і тому чисельність та продуктивність сімей на пасіках залежить від нашої діяльності. Їхнє існування можливе тільки там, де є нектар. Бджолярі усвідомили цю істину і проявляють турботу про охорону навколишнього середовища зокрема збереження і збагачення медоносних ресурсів. Їм допомагають працівники інших сфер діяльності. Всім відома, наприклад широка робота щодо заліснення земель протиерозійними насадженнями з білої акації та інших медоносних рослин, в результаті чого стали багатими на нектар ліси на Олешківських пісках в гирлі Дніпра, кручах Канівщини, горах Криму, лісосмуги степової і лісостепової зон.
Юний друже і сивочолий бджоляре! Прилучимось до благородних діянь і посадімо десяток медоносних дерев і кущів, окинувши поглядом навколо, де пустує не використовувана земля. Не чекай не відомо звідки посадкового матеріалу. Верба біла, верба ламка може вирости великими деревами з увіткнутої у вологий грунт свіжої гілки біля річки, озера, струмочка в долинах. Незабаром їх гілки вкриватимуться у весняну пору багатими на нектар і пилок жовтими суцвіттями.
Варто поширювати кизил, фундук і звичайну ліщину – цінні для бджіл і людей ягідну культуру.
Білій акації всюди у степовій і лісостеповій зоні ще багато місця по кручах та крутих схилах, де руйнується поверхня землі. Бажано садити не тільки підручним матеріалом місцевого походження, а й завозити насіння із Закарпаття, де медують акацієві гаї високої нектарної продуктивності.
До початку цвітіння білої акації упродовж 10 днів дає добрий медозбір клен татарський. Посилює аромат білої акації нектар з квіток нової для України лісової культури – бархату амурського. Ці медоноси цвітуть одночасно. Вирощують сіянці з насіння.
І навесні, й восени треба збільшувати висаджування липи, зрілі дерева якої в останні роки понищені розкрадачами державних багатств не без участі окремих працівників лісового господарства. Цього не сталося б, якщо б їм масово чинила супротив пасічницька громада.
У другій половині літа добрий взяток створюється цвітінням софори японської, мед якої потрапляє в товарну продукцію і високо цінується на ринку. Міцні дерева добре ростуть в лісосмугах, паркових та інших насадженнях поширена на півдні України, дістає Києва.
Варто звернути увагу на меліоративне і медоносне значення дерези (повію звичайного), який здатен відростати від кореневищ і пагонів в місцях крутих обвалів, круч, на рекультивованих землях. Цвіте з кінця травня до середини жовтня.
На таких же не використовуваних землях, окремих ділянках не орних земель добре насівається і сам розмножується буркун (лікарський і білий). Після сходів рослини зацвітають на другий рік. Такий же дворічний цикл розвитку у синяка звичайного. Для поширення цих високопродуктивних, посухостійких медоносів не важко створити насіннєву базу. Норма висіву насіння на один га синяку 3–4 кг, в буркуну близько – 10. Врожай насіння відповідно 4 і 8 ц. з одного гектара.
Добре пристосована до земель на пустирях без обробітку грунту багаторічна рослина золотушник цвітіння якого припадає на серпень і вересень. Мед з нього високо ціниться на ринку.
Фацелія пижмо листа заслуговує на особливу увагу. Високоцінний мед, можливість управляти строками цвітіння (від кінця травня до початку листопада), комплексне використання в агротехніці – основні риси цієї рослини. Легко розмножувати і поширювати завдяки не великій порції висіву (5–8 кг) при врожайності 4 ц./га.
Особливу увагу треба звернути на коріандр. Цей окультурений багато років назад чудовий медонос. Він росте на любих ґрунтах і в сприятливі роки дає хорошу прибавку меду, а головне його можна посіяти один раз — далі він сіється і проростає сам. Збираючи і розсіваючи насіння коріандру в місцях де ґрунти не обробляються, через кілька років можна мати стабільно-сильний взяток. Мед з коріандру дуже чудовий і високо цінується на ринку.
Новий перспективний медонос-роз¬то¬роп¬ша. Дає чудовий мед і хороший пилконос, рослина має чудові лікарські властивості. В цей ряд можна добавити шавлію кримську, чебрець та багато інших.
Таким чином, створивши за певний період насіннєвий фонд медоносів безпосередньо у пасічників, можна значно підвищити медовий потенціал України. Прибутковість пасік підвищиться за рахунок поліпшення якості і кількості медів, збирання пилку та отримання перги, яка останнім часом дуже користується попитом на ринку.
Розгорнувши роботу як постійно діючий процес, через кілька років ми з божою допомогою будемо мати квітучо-медову Україну, яка буде нагадувати ті часи коли наша країна пахла медом і молоком.
Бажаємо всій пасічницькій громаді творчих успіхів в благородній справі бджільництва і просимо підтримати ідею-почин поліпшення медоносного генофонду України.

Віктор Петрович Поліщук, 
д-р с/г наук, академік, професор кафедри бджільництва
Валерій Константинович Дяченко,
член ВГО Гільдії медоварів України, член ВГО Братства бджолярів України

Для довідки: В результаті журналістських розслідувань редакції «Агросвіт України» по регіонах, де є відповідна кількість читачів, усі бджолярі без винятку отримали 100% відшкодування за втрати через різні причини.

Агросвіт України, №11-12, 2009 рік.


"Агросвіт України" - це журнал рубрики якого створює не редакція, а самі читачі. Фактично це 5 журналів в одному, що сприяє налагодженню відносин між усіма фахівцями аграрного сектору. Тому у наших читачів немає необхідності передплачувати велику кількість специфічних видань.
Журнал виходить 12 разів на рік. Передплатний індекс 74572.

< ПРО ЖУРНАЛ | ПЕРЕЛІК СТАТЕЙ >



"БДЖІЛЬНИЦТВО В УКРАЇНІ" - ВАШ ВІРТУАЛЬНИЙ ДОВІДНИК І ПОРАДНИК.


bigmir)net TOP 100