Одна з дрібних проблем, з якою стикаються пасічники на стаціонарних пасіках, — заростання простору між вуликами травою та бур’янами, які потрібно періодично підкошувати, а часто в пасічника-промисловця влітку не вистачає на це часу, бо якраз розпал сезону: рої летять, матки лупляться, мед качати потрібно, а тут якийсь там бур’ян. Доводиться наймати людей, щоб ці бур’яни та траву викошували. Відвідавши одну зі стаціонарних маткорозплідних пасік, яка належить віце-президенту асоціації пасічників промисловців Грузії Юза Гігашвілі і спеціалізована на виведенні маток та отриманні маточного молочка, я звернув увагу на відсутність трави між вуликами. Був я там у жовтні і спочатку подумав, що трава просто вигоріла, але потім помітив на землі велику кількість маленьких продовгуватих какашок, наче там паслися вівці чи кози. На моє запитання Юза відповів, що проблему викошування трави у нього вирішують кролі, які за вільного утримання не хворіють на міксоматоз і ніяких щеплень він їм не робить. Пасіка добре огороджена, а собака розумний і кроликів не чіпає. Але восени, коли трава пересихає, доводиться кролів частково підгодовувати. Кролі на пасіці – це свіже м’ясо під рукою, бо не завжди, особливо в розпал сезону, вдається поїхати на базар, який доволі далеко, та й дорога гірська. Ось так одним ударом два зайці – і траву викосили, і м’ясо свіже під рукою, і догляд мінімальний. Головне – домовитися з собакою, щоб він кролів не чіпав.
Звичайно, що кролі нариють нір та повтікають, але огорожа на пасіці капітальна з тоненьким бетонним фундаментом, який і не дає змоги їм утекти.

Олександр Комісар, кандидат біологічних наук.
 

Від редакції.
До вільного утримання кролів у нас ставляться по-різному. Майже усі ветеринарні лікарі вважають, що за такого утримання кролям не врятуватися від укусів комарів, а отже, і від хвороб, які вони поширюють.
Теоретично це так. Але виникає запитання, а як же виживають кролі на волі в Австралії, Німеччині та інших країнах, де їхня популяція перевищує допустимий рівень. На відміну від України, в Німеччині, Австрії, і навіть у Польщі поширене вільне утримання кроликів на присадибних ділянках.
Відомо багато випадків і у нас в Україні, коли безнадійно хворих кролів господарі виносили в поле і, на диво, через 1—2 місяці виявляли, що приречені тваринки на волі почувають себе чудово і зовсім не схожі на хворих. Правда, як стверджують ветеринари, ці кролі можуть бути інфікованими, тобто переносниками хвороб, і їх не варто селити з основним стадом.
Звичайно, комарі комарами, але неможливо не враховувати і такі обставини, як формування імунної системи, яка захищає як нас, так і тварин від більшості можливих захворювань. Кролі, котрі живуть на волі, мають кращу імунну систему, і тому значно рідше хворіють. 
Про вільне утримання кроликів ми вже друкували матеріали в журналах  №№ 7 і 8 за 2007 рік.