До нас звертається багато бджолярів за порадою і запитаннями, як поводяться бджолосім’ї в цю нетипову зиму і які заходи потрібно вжити, щоб в разі потреби їм допомогти.
Для вивчення і прогнозування ситуації з зимівлею ми наприкінці січня 2007 року обстежили кілька пасік, які зимують у різних умовах:

1. Бджолосім’ї, які зимують в типових зимівниках з примусовою вентиляцією, поводяться спокійно, оскільки при формуванні гнізд їх майже не утепляли, а температура в зимівнику на рівні +2+4°С.

2. Бджолосім’ї, які зимують у пристосованих приміщеннях (літні кухні, сараї тощо), в основному, теж поводяться спокійно, але приблизно п’ята частина сімей перебуває в збудженому стані. При прослуховуванні гули, і над клубом під утепленням температура підвищена, що вказує на те, що в сім’ях уже є розплід.
У таких бджолосім’ях потрібно збільшити вентиляцію гнізда, відкривши всі льотки, і зменшити утеплення над гніздом, охолоджуючи його, ми примусимо матку зменшити яйцекладку.

3. Бджолосім’ї, які зимують на точках, поводяться неадекватно. Як кажуть, на всі випадки життя рецептів немає. У кожного своя система вуликів і по-різному бджоли підготовлені до зимівлі. Зупинимося на основних критеріях, а висновки кожен зробить сам.
Бджолина сім’я є дуже високоорганізованою одиницею. Для того, щоб пережити зиму, з серпня готується зимуюча популяція бджіл, які живуть 5—7 місяців (влітку і навесні бджоли живуть лише 35—40 днів, а інколи і менше). У них змінюються обмінні процеси в організмі: збільшується частка сухої речовини і зменшується кількість води, збільшується кількість жиру, глікогену, збільшується жирове тіло.
Щоб пережити зиму, такі бджоли з настанням холодів збираються в так званий клуб. Вони тісніше збираються на центральних соторамках, особливо щільними стають його краї (корка клуба).Це призводить до того, що в центрі клуба різко зменшується вміст кисню (О2) і збільшується вміст вуглекислоти(СО2) внаслідок цього у бджіл понижується окислювально-відновні процеси і знижується рівень обміну речовин. Температура всередині клубу понижується до 12—16°С, бджоли перебувають у напіванабіотичному стані. В таких умовах бджоли не споживають перги, не виробляють маточного молочка, бджоломатка не відкладає яєць, а бджолосім’я здатна перезимувати і в 20—30¬градусні морози.
Цієї зими бджоли більшості сімей своєчасно не зібралися в тісний клуб, він був рихлим, а кількісний вміст кисню всередині клуба був достатній для того, щоб вони споживали корм і пергу, виробляли маточне молочко і годували бджолину матку, а вона відкладала яйця.
У подальшому, щоб годувати розплід і підтримувати температуру в зоні розплоду в межах +35°С, бджолам потрібно ще більше поїдати корму і виробляти маточне молочко, в свою чергу, бджоломатка збільшує відкладання яєць. Кількість розплоду в сім’ї збільшується.
Але при подальшому зниженні температури зовнішнього по¬вітря, бджоли залишаються на соторамках, на яких є розплід, щоб його обігрівати (вимушені підтримумати температуру в межах +35°С ), і не зможуть пересуватися клубом до соторамок з кормом. Часто це буває основною причиною загибелі сім’ї наприкінці зимівлі. Слід бджоляреві зважити і на те, що в вищезгаданих умовах бджоли споживають набагато більше корму. Потрібно стежити за наявністю корму в межах розміщення клуба бджіл. Для цього потрібно підставити запасні медові соторамки так, щоб бджоли могли з них споживати мед, або покласти таку соторамку над клубом бджіл. Якщо запасних медових стільників немає, слід виготовити медово-¬цукрове тісто. Для цього потрібно одну частину розпущеного на водяній бані меду і три або чотири частини цукрової пудри (залежно від консистенції меду) і ретельно перемішати. В разі потреби таке тісто помістити над клубом бджіл у кількості 0,5—1 кілограм і прикрити поліетиленовою плівкою.
Слід звернути увагу і на те, що цієї зими, як і попередньої, спостерігається різке накопичення збудників паразитарних захворювань. Справа в тому, що такі збудники, як мікроскорідії ноземи, плазмодії, амеби в період зимового спокою бджіл, коли температура всередині зимуючого клуба утримується в межах +14+16°С, не розмножуються. А починають свій розвиток, коли температура піднімається вище +24+26°С. Отже, повний цикл розвитку їх становить 22—24 дні і вони уже здійснили три генерації, тому накопичилося їх в організмі бджіл дуже багато. Вони руйнують ті життєво необхідні органи бджоли, в яких розвиваються, це, насамперед, середня кишка і нирки, чим знижуються захисні функції організму (імунітет бджоли).
У природі збудник нозематозу (ноземаапіс) міститься у воді, грунті, пилку деяких рослин у вигляді спор. Заносяться вони до бджо¬лосімей бджолами, особливо з напувалок, на яких хворі бджоли залишають їх з каловими масами. В організмі бджоли вони проникають в рецепторні клітини середньої кишки і розмножуються в них, в результаті клітини відмирають і з сформованими уже спорами ноземи з каловими масами виводяться з організму бджоли. В результаті середня кишка втрачає свою функцію. А середня кишка бджоли — це своєрідна фабрика ферментів, яка бере участь в обміні речовин.
Одним із головних ферментів є синтезований середньою кишкою фермент хімозин, який бере участь у створенні перетрофічної мембрани і таким чином охороняє бджіл від зараження. Чим активніший фермент, тим стійкіші бджоли і бджолосім’ї до захворювань. Крім цього, в середньому відділі кишки є речовини, які згубно діють на віруси і розчиняють оболонки бактеріальних клітин.
Ось чому профілактика вірусних захворювань — це, перш за все, профілактика паразитарних захворювань. А уражені збудниками паразитарних захворювань бджоли не можуть нести весняного навантаження при розвитку сім’ї в квітні, бджолосім’ї різко слабшають (зменшуються). Профілактика нозематозу має бути спрямована на зниження спор у навколишньому середовищі та в організмі бджоли і на підвищення стійкості бджолосімей до інвазії та поліпшення санітарного стану пасіки.
У зв’язку з цим необхідно: 
- Організовувати лікувально-профілактичні заходи методом дворазової даванки препаратів ноземат або нозапіцид з пастою або цукровим сиропом по одній дозі на бджолосім’ю з інтервалом в 7—10 днів.
- Навесні встановити теплі закриті напувалки для бджіл на точку з підігрівом води і щоденною дезінфекцією їх окропом.
- Провести механічне очищення і санітарну обробку плям проносу на соторамках і стінках вулика ганчіркою, змоченою 4% розчином формаліну (на 1 частину 40%го розчину, який є в продажу, беруть 9 частин води). Соти дезінфікують оцтовою кислотою. Для цього беруть 200 мл 80% есенції і кладуть змочену нею ганчірку у підготовлений вулик з очищеними сотами. Вулик герметизують. Так витримують 3—5 днів при температурі не нижче +16 +20°С.

А.І. Ярошенко, лікар вет. медицини з бджільництва,
Р.М. Попсуй, В.С. Чайка, члени ВГО “Братство бджолярів України”