Коли спитали Олександра Македонського про те, як йому вдалося завоювати половину Азії, він відповів: «Батько, сформувавши моє тіло, опустив мене з неба на землю, а Аристотель, виховавши мою душу, підняв моє тіло до неба. Батько навчив мене жити, Аристотель – гідно жити». 

Отож, буду говорити про сакральні питання в контексті проектування хоругв пасічничих об’єднань. Я є керівником Проекту і відповідаю за питання, які торкаються історії та культури. Композиція кожної хоругви затверджується художньою радою і узгоджується з представниками відповідних пасічничих об’єднань. 

При розробці проекту ми виходимо з того, що під нашими ногами 7000 років цивілізаційного процесу. Кожна з земель має історично-культурні відмінності, що свідчить про велич нашого народу. В той же час прадавнє світобачення, звичаї, традиції, низку  символів та знаків історично та духовно об’єднують всі землі України. Крім вище сказаного, ми виходили з того, що хоругви носять представничу та об’єднуючу ролі і мають бути духовною поживою для підростаючого покоління. 

На концепції проектування хоругви Спілки пасічників України я зупинюся докладніше. У глибокій історії наші предки були сонцепоклонниками. Ми прославляли Бога Сонця, Бога Місяця, Зорі. Тому ми пишемо зліва-направо, на наших святкових столах маємо круглий хліб, а саме слово «коло» є складовою частиною назв наших прадавніх Богів. Тому в центрі хоругви маємо коло, яке символізує Сонце. По колу розміщено зображення 22 гербів етнічних земель українців. У центрі кола зображена бджолина матка, яка сидить на золотому соті. Це означає, що Спілка пасічників України об’єднує українців з усіх етнічних земель. Над колом розміщено Тризуб — герб України. Внизу хоругва закінчується Триглавом, що символізує життя Богів (духовне), життя земне і життя предків. Орнамент навколо кола виконаний позолотою відповідно до українських культурних традицій і нагадує випромінювання сонця. На зворотньому боці хоругви маємо також символіку кола, яка виконана у формі вінка, виходячи з традицій Трипілля, і символізує єдність земель України. У центрі кола зображена восьмикутна зірка, яка є символом Бога Сонця – Дажбога і відображає духову єдність українців. У центрі зірки зображено яйце – символ продовження роду в наступному тисячолітньому ході історії. В центрі яйця маємо прадавній хрест, що є  прообразом козацького хреста і є оберегом від усього злого, темного, нечистого. Китайський філософ Конфуцій говорив: «Знаки і символи керують світом». Тому я хотів би більш докладніше зупинитись на символіці сегментів восьмикутної зірки. Перший сегмент відповідає часу, коли тривалість ночі максимальна (21–23.12.). Бог всіх Богів Сварог і Богиня Коляда народили Бога Сонця – Дажбога. Тому до сих пір по наших землях ходять колядники з восьмикутною зіркою і бажають всіх гараздів в родинах, оскільки починається сонячний рік. Світло перемагає темряву. Другий сегмент відповідає сонячному Богу Колодію, Богу шлюбу, взаєморозумінню між людьми, розширенню роду (16–22.02.). Третій сегмент символізує свято Великодня (21.03.), цілковитої перемоги світла над темрявою, свято великої Лади, свято Орелі. В цей день прадавні українці святкували Новий рік. Четвертий сегмент (03–09.05) відповідає святу Русалії, святу переходу від весни до літа. П’ятий сегмент (20–21.06.) пов’язаний із святом Купала,  Богом літнього сонця, молодості, шлюбу, краси. Богиня Сонце виїжджає назустріч своєму судженому Місяцю. В цей день тривалість ночі мінімальна. Земля?мати має найбільшу чародійну силу.  Шостий сегмент (06.08.) відповідає святу Спаса, покровителю врожаю, охоронцю бджіл. Свято осіннього Світовида відповідає сьомому сегменту (23.11.). Бог осіннього сонцевороту Світовид пильнує, щоб на землі, в небі та в підземному царстві виконувалися закони добра та світла. Свято на честь Бога людської долі Колети (24?30.11.) пов’язане із восьмим сегментом. Свято дівочої долі – 24.11, а парубочої долі – 30.11. Цей час найсриятливіший для тих, хто мріє про одруження. Пропоную пасічничі свята в різних землях України робити традиційними в часі відповідно до сегментів восьмикутної зірки. Складовою частиною таких свят мають бути концерти з програмами відповідно веснянкових, русальських, купальських та жниварських танців, хороводів і пісень, що відповідає концепції повернення до духу традицій і сприятиме формуванню ідентичності української спільноти. На закінчення я хочу нагадати слова великого українського поета Івана Франка: «Хто духом годує мій народ, той зі мною». Плекаймо ланцюг поколінь! Нехай буде так! 

Микола Грибок
канд. тех. наук, доцент,  голова Львівського осередку  пасічників «Рій»