БДЖІЛЬНИЦТВО В УКРАЇНІ - головна сторінка

Бібліотечка журналу
АГРОСВІТ УКРАЇНИ.

Журнал "Агросвіт України" за підтримки інтернет-видання "Бджільництво в Україні"
запрошує переглянути деякі статті, які публікувались у нашому журналі. 
Розділ постійно поповнюється!

< ПРО ЖУРНАЛ | ПЕРЕЛІК СТАТЕЙ >


Сад без бджіл – що лісоруб без сокири.

Воістину неоціненною є роль медоносної бджоли в сучасному садівництві. Запилення бджолами плодових дерев і плодово-ягідних кущів — одна з головних умов для одержання високого врожаю. Дуже небагато сортів плодових дерев здатні до самозапилення. Але навіть і такі самозапильні сорти дають низькі врожаї дрібних плодів з погіршеними смаковими якостями.
Більшість сортів плодових культур для утворення зав'язі потребує, щоб комахи перенесли пилок із квіток іншого сорту, позаяк власні квітки самобезплідні і власний пилок на приймочці маточки не проросте, а коли й проросте, то значно повільніше, ніж той, що потрапив з іншої квітки.
Запліднення добре відбувається у тому випадку, коли на приймочку маточки квіток яблуні, груші, черешні чи інших плодових та ягідних культур потрапляє пилок з квіток інших сортів.
Щоб створити умови для нормального плодоношення цих культур, необхідно в саду підібрати відповідні сорти плодових дерев, які б забезпечували міжсортове запилення.
Перенесення пилку вітром у плодових культур практично неможливе через його липучість. Участь диких комах у запиленні цих культур досить обмежена. Тож садівникові залишається покладатися лише на бджіл - запилювачок.
Про роль бджіл у запиленні плодових дерев засвідчують результати проведених спеціальних досліджень, при здійсненні яких окремі квітучі гілки дерев ізолювали від доступу бджіл, обгорнувши марлею (див. табл. 1 і 2).

Дані, про які йдеться в таблиці 1 і 2, були одержані в результаті досліджень, проведених у господарстві "Нове життя" Києво - Святошинського району Київської області на початку 50-х років XX сторіччя. У 2000 і 2005 роках ми повторили експерименти з основними перспективними сортами яблуні, груші, сливи, вишні у саду на Житомирщині. На наше превелике здивування, незважаючи на різницю в сортах, середні показники мали відхилення від наведених у таблицях 1 і 2 не більше як на 2—5%. Аналогічні результати були одержані й на ягідних культурах: аґрусі, смородині, малині.
Таким чином, можна впевнено констатувати, що за піввіку роль бджіл у підвищенні врожайності плодових культур залишалася незмінною.
Багато садівників, особливо з-поміж фермерів-початківців, наївно думають, що в Україні така велика щільність приватних, фермерських і колективних пасік, що для запилення дерев у саду не варто витрачати кошти на їхню оренду.
На жаль, це далеко не так. Нині сільське господарство України практично в усіх регіонах відчуває нестачу в бджолах і не стільки в їх кількісному відношенні, скільки в ефективному їх використанні. Не всі садівники знають, що для забезпечення перехресного запилення порівняно невеликого саду (10 га) необхідно 25—30 сильних бджолиних сімей або 75—90 середніх чи слабких.

Не варто забувати, що продуктивність роботи бджіл під час запилення квіток буде максимальною за розміщення пасічних точків у безпосередній близькості від запилювальних культур. Якісне запилення забезпечується при віддаленні плодових дерев від бджолиного точка на 0,5—0,75 км. Тому у невеликому за площею саду пасіку бажано розташовувати у центрі. А на великих масивах плодових насаджень пасічні точки по 50—60 бджолиних сімей мають розташовуватися один від одного на відстані 1 — 1,5 км. За такого розміщення пасічних точків забезпечується зустрічне запилення і бджоли рівномірно відвідують квітучі плодові дерева та кущі.
За більшого віддалення пасічних точків від плодових дерев різко зменшується кількість бджолиних вильотів з вуликів, що, в свою чергу, позначається на ефективності запилення квіток. Встановлені також норми бджолозапилення для різних плодових і ягідних культур: яблуні, груші, сливи, малини, великоплідних сортів аґрусу — 2 бджолосім’ї на 1 га насаджень; для вишні, черешні — 2,5—3; для дрібноплідних сортів аґрусу, смородини — 4 бджолосім'ї (розраховано на сильні бджолині сім'ї). Але, на жаль, рано навесні, під час квітування садів у більшості випадків бджолині сім'ї бувають ослабленими, тому їх кількість бажано збільшувати у 2—3, а іноді й у 4 рази. Так, наприклад, за даними професора А.Н. Мельниченка, слабка бджолина сім'я (масою 1,5—2 кг) під час запилення рослин виконує роботу у 4—5 разів меншу, ніж сильна (масою 5—7 кг).
Підвозити пасіки до садків необхідно не пізніше, ніж за 2—3 дні до початку цвітіння дерев, враховуючи, що затримка із бджолозапиленням знижує утворення зав'язі. Так у садівників-фермерів Вінницької області прижилася добра традиція: вивозити пасіки в сади відразу після винесення вуликів із зимівника.

Бджоли в саду — пасічникові прибуток

Перебування пасіки в саду під час його квітування вигідне не лише садівникові, але й пасічникові, бо створює сприятливі умови для нарощування ослаблених за зиму бджолиних сімей. А сприяє цьому добра медопродуктивність плодово-ягідних культур (див. табл. 4).

У саду бажано мати великий набір плодових дерев і ягідних кущів — тоді період активного медозбору може тривати близько 35 днів (від початку цвітіння смородини — до закінчення квітування малини). Це дасть змогу без великих затрат для пасічника не тільки наростити бджолині сім'ї, а й отримати від сильних сімей (за двоматкового їх утримання) по 15—20 кг високоякісного товарного меду. До того ж, роздрібна ціна квіткового меду плодово-ягідних культур у 2—2,5 раза вища від середньої ціни на мед з нектару інших культур.

Висадження плодових дерев з розрахунком на перехресне запилення їх бджолами
Плодово-ягідні культури бджоли добре відвідують і це значно полегшує організацію їх запилення. Водночас, у результаті спостережень встановлено, що в плодовому саду бджоли, прилітаючи за взятком, розташовуються на значно меншій території, ніж у полі.
Закладаючи великі сади, з метою кращого взаємозапилення сортів у кожному кварталі бажано висаджувати одну породу (3—4 сорти з однаковими строками цвітіння і дозрівання плодів). Кожен сорт висаджують смугами (шириною до 50 м) з 6—10 рядами головного сорту і 2—3 рядами другорядних, які будуть запилювачем головного. Ряди дерев розташовують паралельно з півночі на південь.
Такий спосіб висадження дерев забезпечує добре взаємозапилення сортів, проте водночас ускладнює сортову агротехніку і створює деякі складності під час збирання врожаю.
Тому на практиці садівники частіше користуються схемою висадження з боковим розміщенням сортів, запропонованою М.М. Куренним: у кварталі висаджують три взаємозапилюючих сорти, з яких 80—90% — головного і 10—20% — допоміжних сортів-запилювачів. Дерева допоміжних сортів-запилювачів (по 1—2 ряди) висаджують по периметру кварталу. Під час висадження дерев з боковим розміщенням сортів забезпечують умови як для проведення сортової агротехніки, так і для збирання врожаю.
Як показують спостереження, бджоли, працюючи на квітках плодових дерев, перелітають з крони на крону зазвичай там, де їх розділяють найменші відстані, і переважно в тих місцях, де крони сходяться гілками. Тому квітки найкраще запилюються тоді, коли взаємозапилювальні сорти чергуються не цілими рядами чи кварталами, а висаджені через одне—два дерева в кожному ряді. Безумовно, такий спосіб висадження ускладнює не тільки процес збирання врожаю, але і проведення сортової агротехніки в саду.
Водночас це значною мірою збільшує і продуктивність кожного дерева. У невеликих фермерських садах та на особистих присадибних (дачних) ділянках цей спосіб найкращий.
Нерідко в силу різних обставин як у аматорських, так і у фермерських садах припускаються помилки під час добору сортів. Якщо безплідність чи слабке плодоношення дерева викликані через відсутність належного запилювача, то проблему можна вирішити, підсадивши поряд інше дерево сорту-запилювача або прищепити кілька живців сорту-запилювача в крону дерева, яке не плодоносить. Так, у крону яблуні зимового сорту Кальвіль сніговий можна прищепити сорти Айдарет, Зоря Поділля... В крону груші осіннього сорту Бере Гарді можна прищепити сорти Конференція, Добра Луіза тощо. Наведені приклади не слід сприймати як певний штамп, оскільки в кожному регіоні, залежно від кліматичних умов, можуть бути відхилення у цвітінні одного і того ж сорту.
Наступного року бажано повторити щеплення в крону допоміжного сорту запилювача, оскільки роки цвітіння допоміжного і головного сорту в деяких випадках можуть не співпадати.
Інколи для перехресного запилення поряд з деревом, яке не плодоносить, у посудину з водою ставлять квітучі гілочки з відповідного сорту-запилювача. Воду в посудині міняють не рідше одного разу на добу. Цей спосіб прийнятний у невеличкому присадибному та дачному садку.

Володимир Тарасюк
«Агросвіт України» № 2 – 2006 р

"Агросвіт України" - це журнал рубрики якого створює не редакція, а самі читачі. Фактично це 5 журналів в одному, що сприяє налагодженню відносин між усіма фахівцями аграрного сектору. Тому у наших читачів немає необхідності передплачувати велику кількість специфічних видань.
Журнал виходить 12 разів на рік. Передплатний індекс 74572.

< ПРО ЖУРНАЛ | ПЕРЕЛІК СТАТЕЙ >



"БДЖІЛЬНИЦТВО В УКРАЇНІ" - ВАШ ВІРТУАЛЬНИЙ ДОВІДНИК І ПОРАДНИК.


bigmir)net TOP 100