Цікаві доробки продемонстрував пасічник з Хмельниччини Олександр Пронько.
Він є яскравим прихильником промислових підходів у веденні свого господарства,
тому в його приладді видно прагнення до простоти і надійності. Користується
він вдосконаленими безфальцевими вуликами конструкції Паливоди. Зсуву корпусів
запобігають бруски-"ріжки", які видно на фото в центрі.
Фото в центрі – це дно вулика. Середня дошка у ньому
висувається і це дає можливість додаткової вентиляції. Якщо бруски відігнути
(вони закріплені на шурупі), то дно можна використовувати вже як дах вулика,
треба лише оббити його поліетиленовою плівкою за допомогою степлера. Отже,
в господарстві на одну "запчастину" менше, а це важливо коли їх сотні штук.
Крім того, завдяки схованим брускам вони займають менше місця при зберіганні
в міжсезоння.
Зліва – пристосування для збивання рамок, зроблене
з корпуса вулика. З його допомогою збивається одразу 8-10 рамок. Вставляєте
по обидва боки бічні планки, зверху накладаєте верхні і працюєте молоточком.
Нижня планка прибивається, на жаль, по одній. Невеличка хитрість: щоб бічні
планки не розколювались, їх треба ненадовго, на 1-2 хвилини, замочити у
воді.
На фото з правого боку – пристосування для навощування.
Коли на ньому немає рамки, в куточок (2 світлі планки на фото) заганяються
2 або більше листків вощини і розрізаються під металеву лінійку. Потім
береться рамка і ставиться як показано на фото. Навпроти місць де є дріт
– контактні пластини, які автор виготовив із "дзеркал" від старого фотоглянсувача.
Вони пружні і на них дуже добре покриття. (До дротів рамки повинна торкатись
не дзеркальна сторона, а протилежна). Струм подається через фотореле (від
фотозбільшувача) на чітко визначені проміжки часу і ви, таким чином, не
"пропалите" листок вощини, визначивши раз і назавжди потрібний час. |
Интересные приспособления продемонстрировал пчеловод из Хмельнитчины Александр
Пронько. Он является ярким сторонником промышленных подходов в ведении
своего хозяйства, поэтому в его принадлежностях хорошо видно стремление
к простоте и надежности. Пользуется он усовершенствованными безфальцевыми
ульями конструкции Палыводы. Сдвиг корпусов в этих ульях предотвращают
бруски-"рожки", которые видно на фото в центре.
Фото в центре – это дно улья. Средняя доска в нем
выдвигается и это дает возможность дополнительной вентиляции. Если вышеупомянутые
бруски отогнуть (они закреплены на шурупе), то дно можно использовать уже
как крышу улья, надо лишь обить ее полиэтиленовой пленкой с помощью степлера.
В результате, в хозяйстве на одну "запчасть" меньше, а это важно если их
сотни штук. Кроме того, благодаря спрятанным брускам они занимают меньше
места при хранении в межсезонье.
Слева – приспособление для сбивания рамок, сделанное
из корпуса улья. С его помощью сбивается сразу 8-10 рамок. Вставляете с
обеих сторон боковые планки, сверху накладываете верхние и работаете молоточком.
Нижняя планка прибивается, к сожалению, по одной. Небольшая хитрость: чтобы
боковые планки не раскалывались, их надо ненадолго, на 1-2 минуты, замочить
в воде.
На фото с правой стороны – приспособление для наващивания.
Когда на нем нет рамки, в уголок (2 светлые планки на фото) загоняются
2 или больше листков вощины и разрезаются под металлическую линейку. Потом
берется рамка и ставится как показано на фото. Напротив мест где есть провод
– контактные пластины, которые автор изготовил из "зеркал" от старого фотоглянцевателя.
Они упругие и на них очень хорошее покрытие. (К проводам рамки должна касаться
не зеркальная сторона, а противоположная ей). Ток подается через фотореле
(от фотоувеличителя) на четко определенные промежутки времени и вы, таким
образом, не "прожжете" листок вощины, определив раз и навсегда нужное время. |
