Життєве кредо Петра Яковича Хмари: «Якщо ми з чимось не згідні від незнання, це не означає, що такого не може бути».

Послідовник ідеї П.І.Прокоповича про гуманістичне бджільництво. «Головним  завданням сучасного світу є збереження бджіл планети, як запорука життя людини. Сьогодні вирішується доля всього живого на землі», - говорив Петро Якович Хмара. 

Темі оздоровлення бджіл планети присвячені його останні роки творчої наукової роботи. Автором відкритий БІОЛОГІЧНИЙ ЗАКОН ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ БДЖІЛ: 
«Бджолам притаманно регулювання розмноження, яке забезпечує пристосування до умов життєдіяльності, максимуму тривалості життя, достатню силу сім'ї. Розмноження обумовлене генерацією маточного молочка молодими бджолами, що збільшує кількість особин, але скорочує їх життя. Тривалість життя без розмноження помножується до 10 раз та забезпечує відновлення імунітету. Профілактика та оздоровлення забезпечується імунною системою та особливою поведінкою бджіл (етологічний імунітет)». 

Закон використаний для розробки методу технологічного регулювання розмноження бджіл. На його основі створена технологія оздоровлення бджіл без медикаментів. Прогресивні бджолярі України, Росії, Білорусії, Польщі, Угорщини, Німеччини та інших країн світу успішно застосовують технологію оздоровлення бджіл без медикаментів. Вони визнають інноваційну технологію, як  революційний винахід - майбутнє бджільництва. Справа Петра Яковича Хмари живе, чисельність прихильників щоденно помножується.

Хмара П.Я. видав 2 книги українською і російською мовами, підготував переклад книги на англійську, є автором чисельних методичних матеріалів, понад 200 наукових робіт, монографій, статей і доповідей. Тези доповіді українського вченого були представлені на конгресі Апімондія-2011 в Аргентині. Автор готував доповідь на 43 Всесвітній конгрес Апімондія-2013 в Києві. 

Життя Петра Яковича Хмари є прикладом служіння науці і бджільництву. До останньої хвилини життя він працював над вирішенням проблеми спасіння бджіл планети. Його працездатність, невтомима наполегливість творчого пошуку завжди вражала і надихала молодих колег. Сьогодні людство навіть не в змозі осягнути ідеї Петра Яковича Хмари. Він випередив час, як всі генії,  яких не розуміли сучасники. 
Світла пам'ять про великого вченого, засновника нового напрямку оздоровлення і утримання бджіл без медикаментів, науковця, патріота і громадського діяча, надзвичайно добру людину назавжди збережеться в наших серцях. 

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, друзям і послідовникам Петра Яковича Хмари.

Колектив ВГО «Братство бджолярів України», БФ «Міжнародна місія захисту бджіл» і 
ГО «Спілка пасічників Криму»

Хмара Петро Якович, народився 16 серпня 1927 року в сім’ї  потомственого пасічника Якова Петровича Хмари в 11 кілометрах від міста Києва. Бджіл полюбив з раннього дитинства і присвятив їм все життя. «Бджола, це така істота, краще якої немає в природі», завжди говорив Петро Якович. У 1943 році поступив в технікум бджільництва, який знаходився у 6 км від рідного села Янковичи. Закінчив технікум, задумався над питанням – чому бджола, як вид, прожила 100 млн. років без застосування медикаментів. Це стало однією з причин отримати фах ветеринарного лікаря. У 1945 році поступив, а у 1950 році закінчив, Київський Ветеринарний Інститут. Отримана освіта, вважав Петро Якович, це не тільки фах лікаря ветеринарної медицини, але і база для освоєння біологічних наук. 

Після закінчення інституту мав мрію поступити в аспірантуру. Але Радянська влада не дозволила. Причина його вини полягала в тому, що його батько був репресований. Крім того, винен і в тому, що перебував в окупації. В св’язку з цим, був направлений на роботу в народне господарство. Працював ветеринарним лікарем на посадах від ветеринарного лікаря колгоспу, до директора обласної ветеринарної поліклініки в місті Чернігові. 

Успішно виконуючи роботу на ветеринарному напрямку, ніколи не розлучався з бджолами. У бджільництві Петра Яковича дуже цікавили питання розмноження і хвороби бджіл, біології цих невтомимих трудівниць, що забезпечують можливість життя на землі ентомофільних рослин, людини і інших ссавців, що залежать від харчування продуктами ентомофільних рослин. Крім посад, пов’язаних з ветеринарною медициною, працював на посаді голови колгоспу, також доцента у Київському аграрному університеті. Це було після захисту дисертації на тему «Штучне осеменіння гаплоїдних яєць бджолиної матки» у 1977 році, під керівництвом доктора біологічних наук, професора П.М. Мажуги.
Петру Яковичу дуже імпонувала педагогічна, наукова, раз’яснювальна робота. Працюючи доцентом аграрного університету, прочитав багато лекцій, приймав участь у чисельних семінарах, конференціях, з’їздах по бджільництву. Був делегатом конгресу Апімондія в 1971 році в Москві. Має 18 винаходів по тематиці бджільництва. 19 років працював в Інституті Бджільництва (Науковий Центр бджільництва ім. П.І. Прокоповича) на посаді завідуючого відділом патології бджіл. Автор понад 200 наукових робіт, монографій і статей. 

Останні роки Хмара Петро Якович присвятив науковій і громадській діяльності. Автор розробки методу технологічного регулювання розмноження бджіл. На його основі створена технологія оздоровлення бджіл без медикаментів, яка успішно запроваджена у практичне бджільництво.

Як член колегії ВГО «Братство бджолярів України» приймав участь у програмах підвищення кваліфікації пасічників, чисельних семінарах і конференціях національного та міжнародного рівня. У 2011 році став засновником і Президентом благодійного фонду «Міжнародна місія захисту бджіл».