На прилавках кіосків з'явилася
така собі невеличка , але з величезними амбіціями книжка не книжка, листівка
не листівка, щось непевне і не зрозуміле. Судіть самі –перше, що впадає
в очі, - така собі скромна заявочка «Все о медоносных пчелах». Отак прямо
в лоб – ВСЕ!. Ну хто ж може втриматися, щоб за якісь дві з чимось гривні
та й не прикупити собі таке щастя – на тридцяти листочках все про бджіл?
Не втримався і я, хоча і здогадувався, що нахабно дурять.
Купив. Відкрив. Читаю. Чим
далі читаю, тим сумніше і смішніше робиться. Ні тобі автора, ні тобі упорядника,
нічогісінько. Перший дзвінок. Але читаю далі –може, автор такий скромний,
може, навпаки – такий гордий, що і не відкриється, хто ж він є. Прочитав
ще і стало зрозуміло – правильно автор і зробив, що не назвався. Про те,
що ти автор ТАКОЇ КНИГИ варто промовчати - інакше непереливки буде.
Що не сторінка - то і «відкриття»,
що не фраза, то і «одкровення». Читаєш і стає страшно. Страшно за тих бідолашних
початківців, які цій книзі повірять і будуть робити так, як в ній радять.
Розбирати все вряд немає потреби.
Досить лише кілька прикладів – наприклад, автор радить для попередження
роїння не використовувати старі щільники чи затінити вулики і цілком
серйозно стверджує, що після такого заходу бджоли не будуть роїтися не
тільки в цьому році, а і протягом кількох наступних.
А фраза «З першим запечатаним
маточником виходить перший рій (первак)»? Цікаво, як саме бджоли цей маточник
виносять з вулика?
А чого варта порада зробити
на пасіку 20 привоїв для роїв. На лиха їх стільки? Та ще й різної висоти.
Виникає враження, що автор на пасіці не бував і роїв не ловив, інакше б
таких порад не давав.
А переселення роя на нове місце
на пасіці, подалі від материнського вулика – щоб він потрапив у іншу «мікрозону»?
Ех, краще б не рій, а автора, подалі б від пасіки, в справжню зону, щоб
він не морочив людям голови дурницями.
А ще написано про те, як потрібно
проводити осінній огляд і як поповнювати нестачу кормів. Тут вже прямий
натяк на те, як робити цукровий мед – «до виїзду на пізній медозбір раніше
даний цукор вже повинен бути запечатаний». І хто це з нормальних пасічників
буде давати бджолам цукор, а потім везти їх на медозбір?
Коротше, саме про цю книгу
варто написати видавцям: «Будь ласка, такі книги виготовляйте без літер
і розділових знаків і обов'язково в вигляді рулончика». Саме в такому вигляді
вона буде найбільш корисною.
А для колег-пасічників і тих
хто хоче опанувати цю благородну справу, хочу нагадати ознаки повноцінної
книги з бджільництва:
– у книги має бути
автор.
– у книги мусить бути передмова.
У радянські часи була традиція, що цю передмову писав не сам автор, а спеціаліст
чи вчений, що займається подібним питанням. Крім того рецензію міг написати
колектив кафедри чи кафедр. Здається немає ніяких перепон, щоб так було
і зараз.
– якщо попередньої ознаки
немає, то орієнтуйтесь на автора. Це повинна бути знана людина, відомий
спеціаліст у своїй галузі.
– якщо автор вам невідомий,
то… шукайте у книзі рецензію чи передмову відомих вам людей. Якщо її зовсім
нема, то ви ризикуєте придбати витратний матеріал по дуже високій ціні.
– ціна, товщина, блискуча
обкладинка ніяк не пов’язані із змістовним наповненням книги.
Щиро бажаю колегам не поповнювати
ряди «обдурених вкладників»!
Дмитро Некидайло з Полісся.
|
|
