НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ

< ДО УКРАЇНСЬКИХ СТОРІНОК >    < К РУССКИМ СТРАНИЦАМ  >


Обережно – «Полезная Коллекция»!

На прилавках кіосків з'явилася така собі невеличка , але з величезними амбіціями книжка не книжка, листівка не листівка, щось непевне і не зрозуміле. Судіть самі –перше, що впадає в очі, - така собі скромна заявочка «Все о медоносных пчелах». Отак прямо в лоб – ВСЕ!. Ну хто ж може втриматися, щоб за якісь дві з чимось гривні та й не прикупити собі таке щастя – на тридцяти листочках все про бджіл? Не втримався і я, хоча і здогадувався, що нахабно дурять.

Купив. Відкрив. Читаю. Чим далі читаю, тим сумніше і смішніше робиться. Ні тобі автора, ні тобі упорядника, нічогісінько. Перший дзвінок. Але читаю далі –може, автор такий скромний, може, навпаки – такий гордий, що і не відкриється, хто ж він є. Прочитав ще і стало зрозуміло – правильно автор і зробив, що не назвався. Про те, що ти автор ТАКОЇ КНИГИ варто промовчати - інакше непереливки буде.
Що не сторінка - то і «відкриття», що не фраза, то і «одкровення». Читаєш і стає страшно. Страшно за тих бідолашних початківців, які цій книзі повірять і будуть робити так, як в ній радять.

Розбирати все вряд немає потреби. Досить лише кілька прикладів –  наприклад, автор радить для попередження роїння  не використовувати старі щільники чи затінити вулики і цілком серйозно стверджує, що після такого заходу бджоли не будуть роїтися не тільки в цьому році, а і протягом кількох наступних.

А фраза «З першим запечатаним маточником виходить перший рій (первак)»? Цікаво, як саме бджоли цей маточник виносять з вулика?

А чого варта порада зробити на пасіку 20 привоїв для роїв. На лиха їх стільки? Та ще й різної висоти. Виникає враження, що автор на пасіці не бував і роїв не ловив, інакше б таких порад не давав.

А переселення роя на нове місце на пасіці, подалі від материнського вулика – щоб він потрапив у іншу «мікрозону»? Ех, краще б не рій, а автора, подалі б від пасіки, в справжню зону, щоб він не морочив людям голови дурницями. 

А ще написано про те, як потрібно проводити осінній огляд і як поповнювати нестачу кормів. Тут вже прямий натяк на те, як робити цукровий мед – «до виїзду на пізній медозбір раніше даний цукор вже повинен бути запечатаний». І хто це з нормальних пасічників буде давати бджолам цукор, а потім везти їх на медозбір?
Коротше, саме про цю книгу варто написати видавцям: «Будь ласка, такі книги виготовляйте без літер і розділових знаків і обов'язково в вигляді рулончика». Саме в такому вигляді вона буде найбільш корисною.

А для колег-пасічників і тих хто хоче опанувати цю благородну справу,  хочу нагадати ознаки повноцінної книги з бджільництва:

– у книги має бути автор.
– у книги мусить бути передмова. У радянські часи була традиція, що цю передмову писав не сам автор, а спеціаліст чи вчений, що займається подібним питанням. Крім того рецензію міг написати колектив кафедри чи кафедр. Здається немає ніяких перепон, щоб так було і зараз.
– якщо попередньої ознаки немає, то орієнтуйтесь на автора. Це повинна бути знана людина, відомий спеціаліст у своїй галузі.
– якщо автор вам невідомий, то… шукайте у книзі рецензію чи передмову відомих вам людей. Якщо її зовсім нема, то ви ризикуєте придбати витратний матеріал по дуже високій ціні.
– ціна, товщина, блискуча обкладинка ніяк не пов’язані із змістовним  наповненням книги.
Щиро бажаю колегам не поповнювати ряди «обдурених вкладників»!

Дмитро Некидайло з Полісся.

< ДО УКРАЇНСЬКИХ СТОРІНОК >    < К РУССКИМ СТРАНИЦАМ  >


bigmir)net TOP 100
Вебмайстер Юрій Мирний