Трапилося так, що останні роки довелося мені працювати за прилавком магазину. Магазин, звичайно ж, для пасічників. За ці роки довелося побачити не одну тисячу своїх колег з їхніми радощами, проблемами, знахідками і розчаруваннями.
Я глибоко і щиро вдячний тим, хто приходив не тільки щось придбати, а і просто поспілкуватись, розповісти про якийсь випадок з власного пасічникування, поділитися чимось новеньким. Отримуючи такий великий об'єм інформації, я не міг не поділитися нею з іншими. Тому ніколи не відмовляв жодному з тих, хто просив допомоги, хоча б теоретичної.
Дивувало те, що дуже багато людей розповідали дуже схожі історії про свої невдачі і прорахунки. Інколи траплялось так, що одну і ту ж помилку розповідали кілька чоловік протягом одного дня! І всім їм доводилось розповідати одне і те саме — як їм ту помилку виправити.
Молодша донька Таня, яка часто працювала зі мною чи підміняла мене, перша звернула на це увагу. І одного дня сказала: "Як розповідати одне і те саме, чи не краще написати книгу про найпоширеніші помилки пасічників?"
Тому, якщо комусь раптом захочеться висловити подяку за цю книгу, адресуйте її моїм донькам — Таня змусила мене написати, а Люда видала перший варіант. А я — я всього лише виконавець.
Окрему подяку хотів би висловити відомим в Україні людям Василю Олексійовичу Соломці - "Діду Василю", Миколі Дмитровичу Осташевському, редактору "Українського пасічника, Олександру Даниловичу Комісару, кандидату біологічних наук. Їхні дружні поради і зауваження дозволили зробити книгу кращою і кориснішою.