Наші старші колеги добре знають, що у період коли кліщ Вароа тільки з’явився на наших пасіках перепробували безліч різних способів боротьби з ним. Саме з їх допомогою і виграли ту битву.
Після появи надійних хімічних препаратів про цей цінний досвід забули. Але все розвивається циклічно і з поширенням органічного бджільництва ми знову повертаємось до натуральних засобів.
До цих забутих способів належить і розпилення нетоксичних порошків всередині вулика, таких як мука, крохмаль, цукрова пудра чи глюкоза. Далі ми поговоримо про два останні, хоча принцип дії цих порошків подібний.  Він ґрунтується на тому, що дрібні часточки  порошків «забруднюють» присоски на лапках кліща Вароа, який після цього втрачає можливість закріплюватись на своїй жертві. Також існує припущення про те, що ці часточки погіршують орієнтацію кліща.

Своїм досвідом використання цього методу поділився один з наших старійшин Микола Іванович Степаненко з селища Гожули Полтавського району.
Він наголосив на двох особливостях.
Перша, це час обробки. Краще робити це весною коли сім’ї ще невеликі, мало розплоду і відповідно небагато кліща Вароа. Добре придавиш шкідника на старті – в серпні по пасіці не бігатимуть безкрилі бджоли. Обробку можна повторити, враховуючи цикл розвитку кліща. А от хімічні препарати весною небажані, бо можуть потрапити в продукцію.
А друга – це те, що порошок глюкози дає кращий ефект, бо більш тонко перемелений. Це спостереження співпадає з дослідженнями науковців. Але з глюкозою зараз проблеми, тому застосовує цукрову пудру. 
Пристроїв для розпилення Микола Іванович має два. Перший,  простий і надійний – жерстяна банка від кави у дно якої впаяна сіточка з вічком приблизно 5х5 (замість сітки можна просто насвердлити отворів). Вона зручна тим, що при роботі потребує тільки однієї руки, іншою можна тримати рамку.

Другий пристрій – це садовий обприскувач, який працює завдяки інжекції – потік повітря «витягає» порошок з ємності. Але з ним вже треба працювати двома руками і тримати вертикально, що не завжди зручно (див фото 1). Він більш придатний для обробки корпусів, а не окремих рамок.

Після обробки сім’я збуджується і починає активне чистку в своїй оселі. Кліщ Вароа тим часом падає на дно, де знову потрапляє в пудру.

Дослідження по використанню цього засобу проводив у Фінляндії вчений К. Фахімзаде з 1996 по 2001 рік. За цей час він прийшов до висновків, що пряме розсіювання ефективніше, ніж пульверизація з допомогою повітря. За його даними перший спосіб давав до 91% падіння кліщів, а пульверизація лише 62%. Для порівняння ефективність препаратів на основі амітразу і флувалінату досягає 83 і 87 відсотків відповідно (Хендерсон, 1988).
Стосовно шкоди для бджіл та розплоду, то вони виявлені не були. Були застороги про можливість шкоди для дихальних шляхів бджіл, але вони не підтвердились. Випадків загибелі маток також не зафіксовано, навіть при «жорстокому» режимі обробок – через три дні на протязі місяця. Ці спостереження підтверджують і попередники К. Фахімзаде, які проводили подібні дослідження.
«Як висновок, можна сказати, що розсіювання цукрової пудри є ефективним засобом, з допомогою якого можна вести боротьбу з кліщами Varroa destructor», - говорить вчений з Університету в Хельсінкі.

Пропонуємо кілька фото і відео сюжетів про цей метод боротьби, який досить широко використовують наші зарубіжні колеги.
 

Фото 2 (з форуму www.biobees.com ). Простий спосіб обробки (верхньобрусковий вулик).
 

Фото 3 (з форуму www.biobees.com ). До димаря приробили насос на акумуляторах і вийшов компактний і потужний пристрій.
 

Фото 4 (з форуму www.biobees.com ). Застосування пилососа. Він може живитись від автомобільного акумулятора через перетворювач. Розпилювач – пластикова пляшка з отворами в дні.

А у відеосюжеті нижче ви побачите, як бджоли САМОСТІЙНО очищаються від кліща та браул. Його відзняв наш сербський колега Ivan Brndusic, пасічник-ентузіаст, який вивчає життя бджіл в природних умовах без участі людини.
У фільмі видно, що справи не такі вже й погані. А якщо ми трохи допоможемо бджолам, то успіх гарантовано.

Далі найпростіший і самий надійний спосіб. В цьому кліпі є згадка про дозування «1 чашка на корпус» багатокорпусного вулика, яка зустрічається і в інших джерелах.
Хоч засіб і натуральний, фанатизм тут теж не потрібен. Багато – не завжди добре.

У наступному відео невеликий майстер-клас, де можна побачити два способи обробки – прямим розсіюванням і з допомогою ручного пульверизатора фірми Dadant & Sons. Перед обробкою пасічники відбирають бджіл для дослідження на закліщеність, а в кінці сюжету самостійно проводять його.

Готуючи матеріал, старанно намагався вирахувати негативні наслідки цього способу. Знайшлось лише одне припущення, що пудра при потраплянні в мед може сприяти більш швидкій його кристалізації. Втім добре відомо, що більшість сортів меду кристалізується і без будь яких втручань. 
Якщо у вас є успішний досвід застосування цього способу чи якісь застереження – пишіть автору на адресу beekeeping@online.com.ua

Можливо у вас виникло запитання чому у назві статті згадано кувалду і що спільного між  нею і цукровою пудрою. Спільні риси є. Щонайменше чотири:
простота;
при зберіганні в сухому місці не втрачають своїх властивостей; 
не забруднюють навколишнє середовище;
до них неможливо звикнути.

Юрій Мирний
25.01.2011

При підготовці були використані матеріали:
Применение сахарной пудры в борьбе против варроатоза. К. Фахимзаде, Финляндия Апиакта 1, 2002
Домашня сторінка сербського дослідника-ентузіаста  Ivan Brndusic - www.brnda.com
Матеріали та фото з форуму органічного бджільництва - www.biobees.com