Бджоли в дуплі

 Життя диких бджіл у дуплах вивчали всі видатні вчені-бджолярі. І на цей час дупло є найдосконалішою конструкцією вулика, в якому бджоли вже живуть мільйони років. Деякі пасічники у своїх публікаціях пропонують конструкції типу «дупла». Але це саме, що пропонувати людству повернутись до печер. Хід історії незворотний, і пасічникам необхідно забезпечити комфортні умови зимівлі бджіл в сучасному вулику найближче до умов дупла. На основі спостережень М.М.Витвицький  зробив висновок, що для успішної зимівлі необхідно дві умови – мед як джерело енергії і велика кількість бджіл, які створюють і зберігають тепло. За його словами під час сильних морозів в дуплі «так тепло, як в натопленій кімнаті». Стільники в дуплі мають отвори, що дає можливість бджолам вільно переходити з вулички на вуличку.

У дуплах бджоли мають завжди свіже повітря, бо вони регулюють його доступ через льоток, який найчастіше один на дупло і розмір його залежить від величини сім’ї. Біля льотка прикріплені стільники, і бджоли, що на них, своїми тілами регулюють доступ повітря у дупло. Регульована вентиляція повітря відсутня у сучасному вулику, бо бджоли відокремлені від льотка вертикальними боковими планками рамок і проміжком між планками та стінками вулика. Це у випадку верхнього льотка, а нижній бджоли залишають при похолоданні нижче десяти градусів Цельсія. Це дуже важлива різниця в проживанні бджіл у дуплі та вулику.

Аналіз дупла  як конструкції показує, що це порожнина в деревині з поперечним перерізом здебільшого близько 30 сантиметрів і висотою від 50 до 500 сантиметрів. Верхня частина дупла завжди запрополісована  і не пропускає воду. Невеликий переріз дупла дає можливість бджолам перекривати його і споживати підігрітий мед завжди над «головою», якого завжди достатньо.

В сильних сім’ях – спасіння

 Наукою і практикою доведено, що для зимівлі бджіл (до появи розплоду) меду, як енергетичного матеріалу, потрібно від 2 до 5 кг. Необхідно врахувати, що переробці одного кілограму меду в тепло клуба виділяється 0,5–1 кг води у вигляді пари, які необхідно вилучити з вулика. Основною причиною загибелі або послаблення сім’ї є духота та вологість. Згідно з науковими рекомендаціями щодо успішної зимівлі, у вулику повинно бути близько 20 кг меду та 2 рамки з пергою. 
Ці показники залежать від кліматичних умов. Як відомо, бджоли споживають пергу тільки при виведенні розплоду, де її роль визначальна.  У своїх  дослідах я по 5–6 разів ранньої весни зупиняв яйцекладку матки, підставляючи або забираючи рамки з пергою.

У терміні «зимівля бджіл» приховано, крім суто зимівлі бджіл до обльоту, і ранньовесняний розвиток сім’ї. На мій погляд, рекомендація давати в гніздо бджіл рамки з пергою є неправильною. В дупло ніхто і ніколи не підкладає рамку з пергою. Я гадаю, що ця рекомендація годиться тільки досвідченим пасічникам, в яких у зиму йдуть дуже сильні сім’ї. Ось чому і справедливий вислів Кондратьєва:  «в сильних сім’ях і спасіння».

Об’єднання зимівлі бджіл з початком ранньовесняного виводу розплоду – це основна причина незадовільної зимівлі. Польський пасічник Януш Мазурик у книзі «Моя пасіка» пише, що червлення у січні, лютому, березні є не економічним з точки зору щорічного циклу пасічного господарства. Значно легше і простіше цю додаткову кількість бджіл вивести навесні. Активно поїдаючи мед та пергу, піднімаючи та підтримуючи високу температуру, збільшуючи вологість у зимовому гнізді, бджоли дуже зношуються ще до появи щедрих весняних пилконосів, а темпи розвитку сім’ї в цілому зменшуються. Тільки дуже сильні сім’ї можуть витримати таке навантаження, а таких сімей обмаль, особливо в час вароатозу.

Гніздо, в якому бджоли зимують, не відповідає вимогам гнізда, де бджоли повинні активно вирощувати розплід, тому дуже часто бджоли, спровоковані пергою для вирощування розплоду, ледве живі виходять із зими до обльоту і дуже часто не доживають до нього. Тут виникла ще одна рекомендація: допомогти бджолам після першого обльоту, підставляючи рамки з медом і пергою. Результат такої підгодівлі  ранньої весни  часто незадовільний – сім’я перезимувала і загинула навесні. Журнал «Пасіка» ще в 1995 році в №№ 3 та 10 піднімав питання про доцільність наявності перги в зимовому клубі.

Збирання гнізда на зиму

 Основне завдання збору гнізда на зиму – це збереження сили сім’ї до весни, до перших весняних пилко-  і медоносів. Якщо це завдання буде виконано, тоді потрібно приступати до інтенсивного вирощування продуктивної сім’ї. Але і в цьому випадку ще треба проаналізувати, чи давати їм пергу, чи ще зачекати до постійного тепла. Дуже часто пасічники, побачивши матку на 2-3 стільниках, думають що сім’я вийшла з зими. Необхідно згадати про технологію вирощування сильних сімей в Канаді, де встановлено рекорд медозбору до 700 кг на сім’ю, запроваджуючи методи інтенсивного вирощування сімей з використанням навесні електричного підігріву.

Проаналізувавши розміщення та споживання перги в багатокорпусному вулику, який в деякій мірі аналогічний дуплу по вертикальному розміщенню сім’ї бджіл, можна зробити висновок, що в дуплі до обльоту не може бути перги в тому місці, куди підійшла сім’я взимку. Тому розвиток сім`ї  в часі можливий лише з появою тепла та перших пилконосів, тобто від природних умов. Враховуючи малу кількість меду, яка потрібна для зимівлі бджіл без провокації вирощування розплоду (гніздо без перги), необхідно його тільки розмістити, щоб він був над головою зимового клуба.

Найважливіше значення для зимівлі має конструкція вулика. Вітчизняний пасічник П.Прокопович   з метою вивчення біології бджіл, за його словами, втратив близько 1000 сімей,  і результатом був винахід багатокорпусного  вертикального вулика. В історії культурного бджільництва відомо понад 1000 конструкцій вуликів. І кількість їх зростає, що видно з патентних матеріалів. В Україні є свій національний вулик -  «український», але він мало розповсюджений. 

Основною конструкцією в Україні є «Дадан», який найбільш непридатний для зимівлі бджіл. Свого часу француз Дадан, щоб забезпечити бджіл житлом, узяв для цього перше, що йому потрапило під руку – ящик з-під снарядів. Для українських медозборів найбільш придатним є багатокорпусний 10-рамковий вулик, який дає змогу швидко модифікувати його залежно від стану сім`ї та пори року. В цьому вулику можна забезпечити взимку значну кількість меду над клубом бджіл, як найбільш доступного.

Не примушуйте бджіл обігрівати Всесвіт

 Кожний пасічник знає, що при розбиранні вуликів всі стелини запрополісовані між собою і зі стінкою вулика. Щоб зменшити вентиляцію вулика і зберегти тепло гнізда, бджоли прополісують решітки в стелинах, верхні та нижні льотки, зменшуючи їх переріз, лишаючи незначні отвори тільки для проходу. Особливо це помітно перед холодними зимами.

Наукою доведено, що 40 % тепла гнізда бджіл виходить у верхню частину вулика, а це 40% меду, що йде на обігрів гнізда, тому бджоли, прополісуючи верх вулика, бажають зменшити вентиляцію та вихід тепла. Аналіз конструкції дупел підтверджує, що бджоли запрополісовують їхню верхню частину. Коли рамки накриті поліетиленовою плівкою, яку я використовую понад 30 років, бджоли запрополісовують навіть стик плівки з рамкою. Таким чином бджоли перекривають шляхи виходу теплого повітря з вулика, для генерації якого бджоли використовують мед і фізично зношуються. Крім того, бджоли перекривають і шляхи входу холодного повітря у вулик, запрополісовуючи верхні та нижні льотки. Рекомендуючи і застосовуючи верхню вентиляцію, пасічники примушують бджіл обігрівати Всесвіт, що є неприродним для них.  Люди для себе застосовують енергоекономічні методи проживання в облаштованих будинках, і немає жодного сучасного будинку з отвором у стелі.

Вологу, яка  утворилася в результаті споживання меду бджолами, як і в дуплі, необхідно видалити з низу вулика за допомогою нижньої вентиляції. Враховуючи величезну кількість конструкцій вуликів і рекомендацій щодо верхньої вентиляції, пасічник, особливо початківець, не може вибрати найбільш правильний варіант. Досвідчені пасічники методом своїх досліджень і часом багатьох невдалих експериментів виробили спосіб зимівлі в конкретному вулику і місцевості. І часто відійти від нього не бажають, бо це зайві клопоти і невідомі результати. Пропонуючи розроблений спосіб зимівлі, а це також безліч невдач до появи задовільних результатів, навіть досвідчені пасічники часом бояться його застосовувати. Збираючи бджолосім`Ї  своїм  товаришам, я довів їм ефективність свого способу зимівлі бджіл. Тому, рекомендуючи спосіб енергозберігаючої зимівлі, я гадаю, що навіть пасічник- початківець зможе правильно зібрати гніздо на зиму. Основні умови такої зимівлі: нижня вентиляція гнізда, відсутність перги в зимовому гнізді, можливість бджолам регулювати доступ холодного повітря у вулик. Ця технологія зимівлі перевірена більш ніж на тисячі сімей. Бджоли зимують на волі, на літніх місцях, без допоміжного зовнішнього утеплення в умовах Полтавщини.

Основні вимоги для впровадження такої технології слідуючі:
Багатокорпусний вулик з деякими реконструкціями. Дно, крім льотка, в задній стінці або в самому дні біля задньої стінки має засіткований отвір для нижньої вентиляції перерізом не менше 10 см2. Можливо використовувати і повністю сітчасте дно. Дашок вулика утеплений і не має вентиляційних отворів. Кришки, як і корпуси, мають плінтуси, які при накриванні корпуса поліетиленовою плівкою із центральним отвором забезпечують повітренепроникну конструкцію за рахунок перегину плівки.

Необхідно забезпечити можливість бджолам регулювати доступ повітря у вулик через верхній льоток. З цією метою в корпусі вулика з льотком потрібно перекрити простір між боковими планками рамок і стінкою вулика. Для цього доцільно використати винахід Паращинця з Закарпаття - втулки для круглого льотка. При його відсутності можливе інше рішення для будь-якої конструкції льотка. Для цього льоток зсередини вулика оббивається вкругову планками товщиною 7 мм (при умові, що рамки розміщені на холодний заніс і розміри рамок та вулика стандартизовані). Тепер бджоли з рамок можуть регулювати доступ повітря у вулик при будь-якій температурі зовнішнього повітря. Таку реконструкцію потрібно зробити в серпні,  щоб бджоли змогли запрополісувати цю конструкцію льотка. При такій реконструкції цей льоток буде верхнім у вулику. Який це буде корпус при підготовці до зимівлі  - повинен вирішити пасічник в залежності від сили сім`ї. Таким чином, у вулику буде реконструйований льоток, нижній льоток і засіткований отвір в задній стінці (або в дні), що забезпечить надійну нижню вентиляцію і регулювання бджолами доступу повітря у вулик.
Формування сімей для зимівлі має бути проведено після останнього відкачування меду, але не пізніше серпня. В залежності від сили сім`ї, вулик для зимівлі може бути з двох або трьох корпусів. При кількості рамок клуба від шести до десяти вулик формують у двох корпусах. У кожний корпус ставлять однакову кількість рамок (наприклад: 3+3 або 5+5). У верхній корпус ставлять рамки з повністю запечатаним медом. У нижній корпус з модернізованим льотком ставлять рамки з незапечатаним медом, розплодом і одну рамку з пергою, яка буде використана при осінньому розплоді. При підносі пилку він буде розміщуватися біля розплоду і одночасно використовуватися. Під час зимівлі бджоли не зможуть використовувати пергу, бо вона буде використана восени або залишиться в нижньому корпусі. Для забезпечення переходу бджіл з корпуса в корпус необхідно використати шматочки старих стільників, що розміщуються між рамками корпусів (щоб клуб «зачепився» за верхній корпус). Можливо підгодувати бджіл при необхідності, але це небажано у зв`язку з вароатозом. На крайніх рамках обов`язково (а можна на всіх) для переходу бджіл між вуличками зробити по 2-3 отвори діаметром 12-14 мм.

Таке формування гнізда повністю забезпечить мед над  головою клуба бджіл, а при відсутності верхньої вентиляції (збереження тепла) потреба в меді як енергетичному матеріалі буде мінімальна і за підрахунками становить 2-5 кг на саму зимівлю без вирощування розплоду.

4. Герметичне утеплення гнізда бджіл за допомогою поліетиленової плівки і теплих заставних дощок.  Заставні дошки заздалегідь обгортають плівкою і вставляють в корпус вулика, обмежуючи рамки гнізда з обох боків. Далі шматком плівки перекриваються всі рамки гнізда, щоб плівка заходила за дошки. Зверху шматком плівки перекривається корпус і накривається кришкою.
Перевірку кількості бджіл що обсідають рамки, необхідно провести наприкінці вересня або пізніше після обробки проти вароатозу при температурі повітря не менше 10 С. При необхідності (різке зменшення кількості бджіл) необхідно провести переформування гнізда. Наприклад: гніздо з 6+6 переформувати на 4+4. Важливою умовою є те, щоб  бджоли повністю обсідали рамки в двох корпусах, тому що без переформування бджолам важче підтримувати температуру гнізда.

Перевірку зимівлі бджіл роблять відомими способами, але при цьому методі зимівлі можна зробити і візуально, незалежно від навколишньої температури повітря, хоча бажано, щоб було близько 0 градусів. Для цього необхідно обережно зняти дашок і верхнє утеплення. Під плівкою можна роздивитися, як поводять себе бджоли. Якщо зимівля відбувається нормально, то при нульовій і нижчій температурах бджоли будуть розміщуватися на початку верхнього корпусу, тобто між плівкою та клубом бджіл буде відстань порядку 10-20 см, і бджоли будуть неактивні. При бажанні можна зняти плівку та уважніше роздивитися. Можна розглянути, як клуб розміщується на рамках. Такий огляд не завдасть шкоди сім’ї, але пасічник візуально пересвідчиться, як зимує сім’я, і деяких аварійних випадках зможе допомогти.
Аналіз  зимівлі показує, що відхід бджіл мінімальний, підмор сухий. Основною умовою успішної зимівлі є оптимальне співвідношення сформованого простору для зимівлі та сили сім`ї. Але це залежить від уміння пасічника оцінити фізіологічний стан бджолосім`ї.