Пародонтологічна захворюваність є важливою складовою
характеристики рівня не тільки стоматологічного здоров'я, а й загального
здоров'я населення в цілому. Останнім часом спостерігається високий рівень
поширеності запальних та запально-дистрофічних захворювань пародонту серед
населення. Ця тенденція є найбільш характерною для великих міст із техно-
та антропогенним забрудненням навколишнього середовища. Незважаючи на сучасні
тенденції вдосконалення методів діагностики і лікування, впровадження новітніх
медичних технологій, суттєвого зниження пародонтологічної захворюваності
серед дорослого населення України не спостерігається. Тому, розробка нових
лікарських засобів та методів лікування та профілактики запальних захворювань
пародонту є актуальною проблемою сучасної медицини. Одним з відомих використованих
методів індивідуальної профілактики захворювань пародонта є аплікації спеціальних
засобів. Аналіз наведених у літературі даних [1,2] та отриманих раніше
результатів експериментальних досліджень дозволив виявити виразну протизапальну,
слиностимулюючу дію прополіса, що викликало інтерес до вивчення впливу
5% апісолової мазі на тканини пародонта, на склад ротової рідини при гінгівітах.
Мета даного дослідження - вивчення лікувально профілактичної
дії апісолової мазі на основі прополіса на склад та властивості ротової
рідини та тканини пародонта.
Матеріали і методи дослідження. Для вивчення лікувально-профілактичної
дії апісолової мазі при запальних захворюваннях пародонта було проведено
обстеження та лікування пацієнтів віком від 15 до 20 років, які були розподілені
на 2 групи. В першу групу (основну) були виділені особи, у яких відзначалася
гіперемія, кровоточивість ясен при зондуванні, відсутність патологічних
зубоясеневих кишень, незадовільний рівень гігієни порожнини рота (22 людини).
Контрольну - другу групу склали 10 чоловік, зіставлених з 1-ю за віком
та статтю, але без ознак запалення і дистрофічних процесів у пародонті
та без супутніх соматичних захворювань.
Для оцінки клінічного та гігієнічного стану пародонта
використовувалися такі індекси. Стан тканин пародонта з'ясовували при огляді,
запалення виявляли за пробою Шилера-Писарєва, кількісну оцінку проводили
за індексом РМА (Парма), пародонтальним індексом Рі Рассела, індексом кровоточивості
за Мюллеманом [3,4]. Захворювання пародонта діагностували за класифікацією
М.Ф. Данилевського [5]. Вказані об'єктивні параметри вивчалися у динаміці
використання апісолової мазі. Усім дослідженим проводили санацію порожнини
рота, усуваючи місцеві подразники, пацієнтам основної групи щодня в перебігу
двох тижнів (14 днів) проводили аплікації апісолової мазі (по 15 хвилин).
Ротову рідину (РР) у пацієнтів збирали в мірні пробірки
в перебігу 10 хвилин у першій половині дня для виключення впливу фактора
часу доби.
Швидкість виділення ротової рідини (СР) визначали
за формулою:
СР=V/T,
де V - об'єм РР в пробірці; Т - час збирання (10
хвилин) [6].
Рівень запальних процесів визначали за змістом білку
та загальної протеолітичної активності в РР. Концентрацію білку в РР визначали
по Лоурі [7]. У надосадовій фракції РР (після центрифугировання при 3000g
в перебігу 15 хвилин при t=40С визначали загальну протеолітичну активність
(ЗПА) по розподіленню казеіну при РН=7,6 за методом Кунитца у модифікації
А.П. Левицького [8]. Активність ферменту виражали в нанокатал на літр,
приймаючи за 1 нкат 1 нмоль тирозина відщепленого від казеіну за 1с. Визначали
в ротовій рідині концентрацію малонового діальдегіду (МДА) [9], активність
каталази [10] і розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ)
[11] за формулою:
АПІ= Акат . 100,
СМДА
де А кат- активність каталази,
СМДА - концентрація МДА
Отримані дані обробляли статистично, застосовуючи
критерій достовірності Ст'юдента.
Результати досліджень та їх обговорення. Результати
досліджень показані в таблиці 1.
Як видно з даних табл. 1, після застосування мазі
покращився гігієнічний стан порожнини рота, спостерігалося зниження індексів
РМА, Рі та індекса кровоточивості, а також підвищення швидкості слиновиділення.
Після лікувальних заходів пацієнти відзначали підвищення комфортності в
порожнині рота, відсутність кровоточивості при чищенні зубів, ясна набували
блідо-рожеве забарвлення, щільно прилягали до шийок зубів.
Порівняльний аналіз стану тканин пародонта і гігієни
порожнини рота у пацієнтів з катаральним гінгівітом, яким застосовували
аплікації апісолової мазі, визначив виразну позитивну динаміку клініко-функційних
індексів. Індекс РМА після лікування знизився в середньому майже в 4,75
разів, пародонтальний індекс Рассела став нижче в середньому в 5,75 разів.
Індекс кровоточивості зменьшувався у пацієнтів страждаючих катаральним
гінгівітом після лікування в середньому в 3,2 рази, що свідчить про значне
зниження проникливості ясеневих кровоносних судин під впливом апісолової
мазі. Оцінюючи гігієнічний стан ротової порожнини в обстежених пацієнтів,
було виявлено, що після застосування апісолової мазі індекс гігієни у хворих
катаральним гінгівітом зменьшився в 2,1 рази і склав в середньому 0,90±0,08
балів, що навіть на 40% було нижче ніж в контрольній групі.
Про протизапальну дію апісолової мазі свідчать результати
біохімічних досліджень ротової рідини (табл. 2). Як видно з таблиці 2 концентрація
білку в РР хворих хронічним катаральним гінгівітом (ХКГ) значно підвищена
та суттєво знижується при застосуванні апісолової мазі. При ХКГ майже в
1,5 рази підвищений рівень ЗПА. Апісолова мазь вірогідно знижує цей рівень
до нормального значення, що може свідчити про протизапальну дію мазі.
Рівень МДА, як індікатора процесів пероксидації
ліпідів, у пацієнтів з ХКГ був майже в 2,5 рази вище значення у здорових
з інтактним пародонтом. Проведення аплікацій апісолової мазі привело до
зниження складу МДА в ротовій рідині в середньому на 42,4%. Активність
антиоксидантного фермента каталази проявляв тенденцію до зниження при ХКГ
і вірогідному підвищенню при застосуванні апісолової мазі. Розрахований
антиоксидантно-прооксидантний індекс АПІ різко знижується при гінгівіті
і вірогідно підвищується при лікуванні апісоловою маззю.
Таким чином, застосування апісолової мазі поліпшує
клінічний стан пародонта, вірогідно знижує показники пародонтальних та
гігієнічних індексів, що свідчить про високу лікувально-профілактичну ефективність
мазі. Клінічне застосування апісолової мазі супроводжувалося нормалізацією
салівації та біохімічних показників ротової рідини, що пов'язано спершу
зі складом мазі. Відомо, що прополіс, який входить до складу мазі, відноситься
до складних речовин з великої кількості хімічних з'єднань, які обумовлюють
діапазон його фармакологічної дії. Речовини, які входять до складу прополіса,
здатні діфундировати в тканини та чинити безпосередній вплив на обмін речовин,
трофіку та регенерацію.
Отримані результати дають підставу рекомендувати
більш широке використання апісолової мазі в комплексних програмах профілактики
і лікування стоматологічних захворювань.
Висновки:
1. Клінічне застосування апісолової мазі у вигляді
аплікацій визначило її пародонто-протекторну ефективність.
2. Апісолова мазь зменьшує протизапальні процеси
в тканинах пародонта, нормалізує салівацію, поліпшує показники гігієни
порожнини рота.
3. Лікування хворих ХКГ апісоловою маззю приводило
до
зниження в ротовій рідині концентрації білка, рівня ЗПА і МДА та підвищення
активності каталази і індекса АПІ.
4. Отримані дані свідчать про перспективу застосування
апісолової мазі для профілактики і лікування стоматологічної патології.
Література:
1. Крячко А.Г. Влияние профилактических средств
на состояние полости рта у военнослужащих ВМС Украины / А.Г. Крячко, К.Н.
Косенко, О.А. Макаренко // Вісник стоматології.-2007-№2-С.28-32.
2. Кравченко Л.С. Эффективность аписоловой мази
на основве прополиса для первичной профилактики кариеса зубов и заболеваний
пародонта / Л.С. Кравченко, Г.Н. Солоденко, С.А. Бас // Досягнення біології
та медицини. - 2008. - №2(12) - С.59-62.
3. Parma C. Paradontopathien. I.A. Verlag Leipzig,
1960.-203S.
4. Russel A.L. A system of classification and scoring
for prevalence surveys of periodontal disease // J. Dent. Res. - 1956.
- V.36. - P.922-925/
5. Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта / Н.Ф.
Данилевский, А.В. Борисенко - К: Здоров'я, 2000.-461с.
6. Физико-химические методы исследования смешанной
слюны в клинической и экспериментальной стоматологии / А.Н. Питаева, В.Г.
Сунцов, В.А. Дистель. - Омск, 2001. - 121с.
7. Protein measaurement with Folin phenol reagent
/ O.N. Lowry, N.I. Resebrougt, A.L. Porr, R.I. Rendall // I. Biol. Chem.
- 1951. - Vol. 193. - P.265-275.
8. Барабаш Р.Д. Казеинолитическая и БАЄЄ - эстеразная
активность слюны и слюнных желез крыс в постнатальном онтогенезе / Р.Д.
Барабаш, А.П. Левицкий // Бюл. эксперимент. биологии и медицины. - 1973.
- №8. - С.65-67.
9. Стальная И.Д. Метод определения малонового диальдегида
с помощью тиобарбитуровой кислоты // И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили. В кн.:
Современные методы в биохимии. М.Медицина . - 1977. - С.66-68.
10. Гирин С.В. Модификация метода определения активности
каталазы в биологических субстратах // Лабор. диагностика. - 1999. - №4.
- С.45-46.
11. Левицкий А.П. Антиоксидантно-прооксидантний
індекс сироватки крові щурів з експериментальним стоматитом і його корекція
зубними еліксирами / А.П. Левицький, В.М. Почтар, О.А. Макаренко, Л.І.
Гридіна // Одеський мед. журн. - 2006. -№1. - С.22-25.
UDC 616.314-002 : 616.311.2
Kravchenko L.S., Bas N.A., Solodenko G.M., Bas S.A.
THE INFLUENCE OF THE OINTMENT CONSISTING PROPOLIS
UPON
THE BIOCHEMICAL INDICES OF ORAL LIQUID AT GINGIVITIS
Salivation and some biochemical indices of oral
liquid were studied in 22 patients with chronic catarrhal gingivitis (CCG)
before and after treatment with ointment consisting propolis. Reduction
in salivation speed, increase of albumen contents activity of proteases
and malonic dialdehyde (MDA) in oral liquid were determined at CCG. The
application of the elaborated treatment ointment consisting propolis normalizes
salivation, reduces the level of albumen, activity of proteases, concentration
of MDA and increases activity of catalase and antioxidant - prooxidant
index (API) in the examined patients.
Key words: salivation, oral liquid, gingivitis,
activity of proteases, antioxidant - prooxidant index.
УДК 616.314 - 002 : 616.311.2
Кравченко Л.С., Бас Н.А., Солоденко Г.Н., Бас С.А.
ВЛИЯНИЕ АПИСОЛОВОЙ МАЗИ НА ОСНОВЕ ПРОПОЛИСА НА БИОХИМИЧЕСКИЕ
ПОКАЗАТЕЛИ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ПРИ ГИНГИВИТАХ
У 22 пациентов с хроническим катаральным гингивитом
(ХКГ) были изучены саливация и ряд биохимических показателей ротовой жидкости
до и после лечения аписоловой мазью на основе прополиса. Установлено при
ХКГ снижение скорости саливации, повышение в ротовой жидкости содержания
белка, активности протеаз и малонового диальдегида (МДА). Применение разработанной
лечебной мази на основе прополиса нормализует саливацию, снижает уровень
белка, активность протеаз, концентрацию МДА и увеличивает активность каталазы
и антиоксидантно-прооксидантный индекс (АПИ) у обследованных.
Ключевые слова: саливация, ротовая жидкость гингивиты,
активность протеаз, антиоксидантно-прооксидантный индекс.
|
|
