Мета дослідження. 
Порівняти ефективність апітерапії з найпоширенішими антиаритмічними засобами: аміодароном, соталолом, карведілолом, пропафеноном та хінідином.

Об’єкт і методи. 
Простежили ефективність апітерапії у 38 осіб з аритміями, резистентними до лікування. Серед них було 32 чоловіки і 6 жінок у віці від 24 до 72 р., розподілених на 2 групи. До першої групи увійшло 18 пацієнтів молодого і середнього віку, у яких діагностовано часту передсердну і шлуночкову екстрасистолію, а також 4 пацієнти з СПЗШ, які мали шлуночкову екстрасистолію високих градацій. Друга група представлена особами з ІХС і/або артеріальною гіпертензією (середній вік 58 років) зі стійкою формою фібриляції передсердь. Курс бджоловжалювання тривав від 2 тижнів до одного-двох місяців, що визначалося важкістю форми аритмії. Лікування починалося з одного бджолиного вжалювання через день. Кількість бджоловжалювань поступово збільшувалася, досягаючи в окремих випадках 16-25 вжалювань за один раз (35% пацієнтів). Курс лікування становив 120-160 вжалювань протягом 2 місяців. Контроль за ефективністю лікування здійснювався за допомогою холтерівського моніторування. Лише в одного пацієнта виявилася підвищена чутливість до бджолиної отрути, внаслідок чого терапію було обмежено одним-двома бджоловжалюваннями через день. 

Результати. 
Бджоловжалювання було ефективне у 16 з 18 пацієнтів з першої групи спостереження (зменшення кількості екстрасистол на 70% і більше) і дало самостійний або додатковий ефект на фоні протиаритмічної терапії. У 25% з них було досягнуто повної ліквідації передсердної чи шлуночкової екстрасистолії. У трьох пацієнтів з СПЗШ (двоє з них з попередньо виконаною абляцією додаткових шляхів проведення) шлуночкові екстрасистоли високих градацій (пароксизм шлуночкової тахікардії) припинилися, але ефект був частковий і нетривалий, хоча кількість екстрасистол загалом достовірно зменшилася. У 2-х пацієнтів з ФП, резистентної до антиаритмічних засобів, апітоксинтерапія зумовила тривалу (понад 6 міс.) ремісію. У решти пацієнтів приступи ФП стали рідшими, а ремісії – тривалішими. Часто аритмію вдавалося попередити профілактичним бджоловжалюванням (2-3 бджоловжалювання на тиждень) протягом кількох років.

Висновки: 
Бджоловжалювання є ефективним методом лікування і профілактики передсердних і шлуночкових аритмій, включно зі стійкою фібриляцією передсердь, а також небезпечною для життя екстрасистолією високих градацій, що зумовлена синдромом передчасного збудження шлуночків.