Відомо, що якість продукту в значній мірі залежить
від його біологічної активності. Її оцінювання особливо важливе в продуктах
білкового походження, що швидко псуються навіть при незначному порушенні
умов зберігання. До таких, зокрема, відноситься один із личинкових продуктів
бджільництва – гомогенат трутневих личинок. Групою співробітників ННЦ “Інститут
бджільництва ім. П.І. Прокоповича УААН“ проведені глибокі наукові дослідження
з вивчення технологічних прийомів його виробництва, визначення критеріїв
якості та можливості застосування у тваринництві та харчовій промисловості
[1-3]. Серійними дослідженнями встановлено, що біологічна цінність продукту
зумовлюється високим вмістом вуглеводів, жирів, білків, органічних кислот,
вітамінів, мінеральних сполук та інших важливих для організму хімічних
речовин [2-5]. Цілком ймовірно, що визначені особливості його хімічного
складу є важливою основою біологічної активності, встановлення якої визначить
напрям подальшого поглибленого вивчення продукту та перспективи його застосування
для оздоровлення населення України.
Існує ряд методів оцінки біологічної активності
різних препаратів. Ці методи можна розділити на дві групи: із використанням
живих тест-систем і з оцінкою вмісту білка чи азоту в досліджуваних зразках.
[6]. Для цього використовують білих мишей, яким уводять певну дозу біологічно
активної речовини, а потім протягом 10-20 діб ведуть спостереження за ними.
Зручними об'єктами досліджень для виявлення біологічно активних компонентів
є мікроби або одноклітинні організми. Філіалом інституту бджільництва розроблено
біологічний метод контролю біологічної активності гомогенату трутневих
личинок за приростом молодих форм інфузорій у біологічно активному середовищі
in vitro [7].
Поряд із цим, спільно з юним дослідником наукового
товариства учнів Гадяцького НВК №1 Гадяцького району у Полтавському відділенні
малої академії наук України С.В. Кіріченком, були проведені дослідження
біологічної активності гомогенату трутневих личинок шляхом визначення його
впливу на розвиток і витривалість морських свинок при пероральному згодовуванні.
Мета роботи полягала у проведенні біологічного тесту
активності гомогенату трутневих личинок через вивчення впливу продукту
на організм морських свинок при внутрішньому (пероральному) застосуванні.
Для досліджень відбиралось 22 морські свинки (14
самців і 8 самочок) віком 1 місяць і масою в середньому 270—280 г. З них
формувалися дві, аналогічні за статтю, віком і масою, групи: контрольна
(К) та дослідна (Д). Щоб краще вести обліки, тварин мітили 1% розчином
брильянтового зеленого.
При виконанні експериментальних робіт з вивчення
впливу ГТЛ на розвиток морських свинок та на адаптогенні можливості тварин
в екстремальних умовах, тваринки дослідної групи щодня вранці отримували
ГТЛ у розрахунку 3 г на 1 кг живої маси. Продукт уводився перорально за
допомогою шприца та голки з олов’яною кулькою на кінці перед годівлею основними
продуктами. Перед годівлею морських свинок контролювалася їх маса.
Оскільки, показники середньої маси недостатні для
глибокого аналізу росту і розвитку тваринок, були визначені ще два показники:
абсолютний та відносний прирости їх живої маси [7].
Адаптогенні можливості морських свинок в екстремальних
умовах визначали за їх реакцією на подолання дії стресового агента, яким
служило таке непритаманне для тваринок фізичне навантаження, як водне плавання.
Для її вивчення у велику і глибоку посудину (V=40 л) з водою (t°= 28—30°С)
після другої декади проведення експерименту запускали по одній тваринці
з контрольної й дослідної груп. За допомогою секундоміра контролювали тривалість
плавання морських свинок.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Порівнявши отримані в результаті
проведення експериментів дані, ми відмітили, що у першій декаді значних
зрушень у прирості живої маси піддослідних тварин не було (табл. 1).
У кінці другої декади середня маса морських свинок
дослідної групи на 3,6% перевищувала цей показник у тваринок контрольної.
По закінченні третьої декади різниця живої маси в середньому між групами
становила 26,9 г (6,2%). До кінця досліду показник різниці підвищився;
морські свинки групи Д перевищували К на 10,3% (49,91г). Результат достовірний.
Варто зауважити, що під час проведення експерименту
морські свинки дослідної групи часто потребували менше кормів, ніж контрольні.
Це ще раз доводить те, що вони були забез¬печені життєво необхідними речовинами:
білками, жирами, вуглеводами, вітамінами, гормонами та ін., джерелом постачан¬ня
яких, окрім звичайної їжі, слугував досліджуваний продукт—гомогенат трутневих
личинок в більшій мірі, ніж ті, які його не отримували.
Біологічна активність гомогенату трутневих личинок
знаходиться в залежності від статі піддослідних тварин, про що свідчать
показники їх розвитку.
Абсолютний добовий приріст (АДП) живої маси морських
свинок із дослідної групи вже у першій декаді проведення досліджень на
0,82 г (12,3%) перевищував даний показник контрольної. Найбільша різниця
у АДП між дослідом і контролем спос¬терігалася у період ІІІ – ІV декад.
У самців даний показник досяг найбільших меж у третій декаді. У дослідних
самок різниця АДП із кожною десятиден¬кою поступово зростала і найбільшою
стала у IV декаді. Результати достовірні.
Аналізуючи показники відносного приросту, відмітили
динамічність їх зниження у тваринок обох груп. Проте, інтенсивність росту
морських свинок, при якій тваринки з меншою напругою, щодоби швидше прибавляли
в масі, була вищою у досліді, ніж у контролі. Різниця достовірна.
Після проведення досліду на витривалість, виявилося,
що морські свинки групи Д плавали на 40,4 с (31%) довше від контролю. Різниця
достовірна (табл.2).
Як бачимо, унаслідок вживання ГТЛ, організм морських
свинок групи Д уже на кінець другої декади мав достатню кількість поживних
речо¬вин та енергії, щоб при фізичних навантаженнях менше втомлюватися.
Тому, під час проведення досліду, коли тваринки групи К просто намагали¬ся
триматися на воді, морські свинки групи Д інтенсивно плавали.
Таким чином, можна стверджувати, що гомогенат трутневих
личинок—це біологічно активна речовина природного походження, при вживанні
якої збільшується запас енергії, яка, у свою чергу, стимулює організм до
подолання дії стресового агента, в даному випадку ним служило таке непритаманне
для морських свинок фізичне навантаження, як водне плавання. Продукт може
бути рекомендований ученим біо¬логічної сфери для подальшого вивчення його
в якості стимулятора та парафармацевтика, який підвищує інтенсивність розвитку
та адаптогенні можливості тварин в екстремальних умовах.
Висновки:
Уживання гомогенату трутневих личинок—біологічно
активного апіпродукту прискорює ріст і розвиток морських свинок. Інтенсивність
росту у самців досягає найвищої позначки після 30-ти днів споживання ГТЛ.
Самкам для цього потрібно більше часу. Таким чином, спираючись на результати
власних досліджень, застосування гомогенату варто рекомендувати для прискорення
росту і розвитку організму тварин.
Уведення в харчовий раціон піддослідних морських
свинок ГТЛ збільшує запас енергії, впливає на розвиток м’язової системи,
що допомагає тваринам довше триматися на воді під час плавання. Можливо,
цей продукт є необхідним і у харчуванні тих людей, які ведуть активний
спосіб життя.
При штучно створеній стресовій ситуації організм
дослідної морської свинки під впливом ГТЛ легше її переносить, швидко відновлює
втрачені сили. Цю дію гомогенату можна використовувати для зменшення реакції
на стрес у тварин.
Гомогенат трутневих личинок — надзвичайно цінний
апіпродукт, який має ши¬рокі перспективи застосовування у біологічній сфері
і тому потребує подальшого глибокого й детального вивчення.
Література:
1. Гречка Г.М. Технологія одержання ГТЛ / Г.М. Гречка,
В.М. Панасенко. - Гадяч.- ПФІБ ім.П.І. Прокоповича УААН.- 1995. - 9 с.
2. Гречка Г.М. Гомогенат трутневих личинок – одержання
та застосування / Г.М. Гречка // Апітерапія: погляд у майбутнє: Матеріали
II з’їзду апітерапевтів України, 31 жовт.- 1 листоп. 2002 р.– Харків, НФаУ:
Золоті сторінки, 2002. - С. 64 - 69.
3. Поліщук В.П.. Виробництво гомогенату трутневих
личинок при комплексному використанні бджіл. / В.П. Поліщук, Г.М. Гречка
// Науковий вісник НАУ.- К.: Видавничий центр НАУ, 2006.- №94.- С. 118
- 126.
4. Некоторые биологически активные вещества трутнёвого
расплода / [Л.И. Боднарчук, И.М. Кожура, А.С. Стахман и др.]. // Апітерапія:
погляд у майбутнє: Матеріали II з`їзду апітерапевтів України, 31 жовт.-
1 листоп. 2002 р. – Х.: НФаУ: Золоті сторінки, 2002. – С. 50 - 55.
5. Черкасова А.І Гомогенат трутневих личинок – новий
продукт бджільництва для виготовлення апіпрепаратів / А.І. Черкасова, Г.М.
Гречка, І.О. Прохода // Бджільництво.- К., 2002.- Вип.24.- С. 101 - 103.
6. Черкасова А.І Визначення якості гомогенату трутневих
личинок за сумою амінокислот у перерахунку на глютамінову кислоту / А.І.
Черкасова, А.Ф. Неділька, І.О. Прохода // Бджільництво.- К., 2002.- Вип.24.-
С. 103 - 105.
7. Прохода І.О. Визначення біологічної активності
гомогенату трутневих личинок / І.О. Прохода // Пасіка. – 1995. – №11. –
С. 11.
|
|
