НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ

< НА ГОЛОВНУ > < ДО ПЕРЕЛІКУ МАТЕРІАЛІВ >  < НА ГЛАВНУЮ > < К ПЕРЕЧНЮ МАТЕРИАЛОВ >

Ганич О.М., Гроф Ян, Ганич Т.М., Папп В.В., Павлик Є.С. 
МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОДУКТІВ БДЖІЛЬНИЦТВА ДЛЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ ЛЮДИНИ
Науково-дослідний інститут фітотерапії Ужгородського національного університету

Медицина цікавиться трьома здатностями організму: протидії хворобам, боротьби з уже існуючою хворобою і відновлення після різних уражень. Ці здатності організму мобілізуються за допомогою апіпрофілактики, апітерапії [1]. Значна частина лікарів ставиться до цього універсального методу лікування як до нового напряму. Це пояснюється тим, що критична екологічна ситуація, яка склалася в Україні в кінці 80-х років ХХ століття у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, змусила медичну громадськість шукати нові шляхи профілактики, оздоровлення та збереження здоров’я населення. 
Такими засобами лікування, які відповідають усім вимогам сьогодення, проте своїми коріннями сягають у сиву давнину, є продукти бджільництва. 
Предметом наукових досліджень українських вчених є радіопротекторна та антиоксидантна дія продуктів бджільництва у постчорнобильський період, їх ефективність при інфекційному гепатиті у дітей, дисбактеріозах, алергіях, зниженні імунітету, процеси пероксидації в організмі людини при різних патологічних станах, їх особливості при застосуванні продуктів бджільництва. Ними встановлено, що продукти бджільництва виявляють позитивний терапевтичний ефект при лікуванні виразки шлунка та 12-палої кишки, вегето-судинних дисфункцій, мононуклеозів, гострих респіраторних та кишкових захворювань [2]. Тобто можна говорити про поліфункціональність і універсальність дії продуктів бджільництва. До речі, апробація продуктів бджільництва проводиться в багатьох науково-дослідних центрах та клініках, які підтверджують ефективність апітерапії.
Порушення оксидантних і антиоксидантних систем при різних захворюваннях мають загальнопатологічний характер і, очевидно, у найближчому майбутньому будуть поглиблюватись через поліморбідність уражень організму, а також несприятливі екологічні впливи. Їх дослідження дозволило вперше обґрунтувати середню одноразову і добову лікувальну дозу, тривалість впливу, сучасні аспекти використання продуктів бджільництва в залежності від хвороб, системності уражень організму, взаємозалежності патологічних процесів. Наводяться народні і сучасні фармацевтичні форми вживання продуктів бджільництва [2].
Великий інтерес до продуктів бджільництва і, зокрема, квіткового пилку проявляють вчені Словаччини. Кожний другий рік в м. Кошіце на високому науковому рівні, з міжнародною участю проводяться апіфітотерапевтичні дні, які очолює заввідділенням натуральної медицини і лікувального харчування факультетської лікарні ім. Л. Пастера доцент Штефан Кошлик [3,4]. 
Біологічні аспекти продуктів бджільництва є предметом вивчення вчених інституту біорізноманіття Словацького аграрного університету в Нітрі під керівництвом доцента Яна Бриндзи. Спеціалісти дійшли висновку, що продукти бджільництва з різних видів рослин містять надзвичайно цінні біологічно активні речовини, які з великим успіхом можуть використовуватись в апіфітотерапії. Діапазон їх інтересів охоплює проблему якісних характеристик продуктів бджільництва як потенційної харчової добавки, мікробіологічну, антиоксидантну і антирадикальну можливість і склад медопродуктів, огляд параметрів показників здоров’я людей, що споживають продукти бджільництва, есенційні амінокислоти у їх складі тощо[5-11].
Підхід, який базується на законах природи, дозволяє зберегти здоров’я людини і відновити його з метою продовження тривалості життя. Рівень життєвої активності залежить від мудрого вибору продуктів харчування, води, яку п’ємо, повітря, яке вдихаємо. У цьому величезну роль відіграють мінеральні елементи та вітаміни, найбагатшою коморою яких є продукти бджільництва – мед, квітковий пилок, маточкове молочко тощо. Вони містять залізо, мідь, марганець, двоокис кремнію, кальцій, калій, натрій, фосфор, алюміній, магній та інші життєво важливі елементи, вітамін С, якого у квітковому пилку більше, ніж у будь-якому фрукті чи овочі. До речі, мед – прекрасне середовище, в якому вітаміни зберігаються тривалий час.
Метою наукової праці НДІ фітотерапії УжНУ було проведення в умовах клініки дослідження впливу деяких продуктів бджільництва на стан здоров’я як хворих, так і практично здорових людей.
З поставленої мети випливають наступні завдання:
• в одноразовому спостереженні провести дослідження впливу на стан здоров’я пацієнтів таких продуктів бджільництва, як пилок квітковий капсулований (Bee pollen – natural, виробництва Vega konti s.r.o., 92553 Pata, Slovakia) та багатокомпонентні медопродукти «Вітал», «Апіфорте», «Кротон» торгової марки «Мед Карпат»;
• вивчити вплив вищевказаних засобів на функціональний стан гепатобіліарної системи у хворих на хронічний алкогольний гепатит;
• враховуючи факт поширеності йододефіциту на переважній частині України, провести дослідження нових медопродуктів – «Ламімед» та «Велет-йод», які у своєму складі крім натурального меду, квіткового пилку та маточкового молочка містять ще і біогель «Ламідан» з тихоокеанської водорості ламінарії японської, багатої на йод (виробництва «Ламідан», Одеса).
Матеріали і методи дослідження. Клінічне дослідження вищевказаних продуктів бджільництва було проведено у 80 хворих на хронічний гепатит алкогольного ґенезу середнього ступеня важкості з вторинним дуоденітом та есенціальною гіпертензією, яким призначалася базисна терапія. Чоловіків – 55, віком 20-60 років, жінок – 25, віком 25-55 років. Хворі перебували на стаціонарному лікуванні у гастроентерологічному відділенні Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. Контрольну групу склали 45 чоловік, які приймали тільки базисну терапію.
Квітковий пилок капсулований приймали 25 чоловіків і 15 жінок по одній капсулі два рази на день протягом одного місяця. 
Медові композиції «Вітал», «Апіфорте», «Кротон» отримували 20 чоловіків і 5 жінок за такою схемою: одну чайну ложку біопрепарату розчиняли в 100 мл. прокип’яченої води кімнатної температури і приймали три рази на день за 20 хвилин перед їдою. Курс лікування – три тижні. 
«Ламімед» і «Велет-йод» отримували 10 чоловіків і 5 жінок по одній чайній ложці два рази на день за 20 хвилин перед їдою, розсмоктуючи в ротовій порожнині. Курс лікування – три тижні.
Для діагностики функціонального стану печінки і шлунка використовувалися біохімічні показники (АлАТ, АсАТ, тимолова проба, загальний білірубін), клініко-інструментальні методи, в т.ч. ультразвукове дослідження гепатобіліарної системи та інтрагастральна топографічна рН-метрія. Глюкоза крові в динаміці вимірювалася за допомогою апарата глюкометр фірми BIONIME (Швейцарія). 
Результати дослідження. Під впливом продуктів бджільництва (як капсулованого квіткового пилку, так і медових композицій) у хворих основної групи нормалізувалася функція печінки, суттєво покращився апетит, припинилися проноси, зменшилися явища диспепсії, здуття, болісних відчуттів у правому підребер’ї, зросла працездатність і загальний тонус організму (таблиця 1).

Із даних таблиці 2 випливає, що позитивні зміни відбуваються у показниках активності патологічного процесу паренхіми печінки у досліджуваної групи хворих. 

Згідно з таблицею 3, у хворих, які приймали продукти бджільництва, спостерігається покращення функції паренхіми печінки, зменшення її розмірів.
Одноразовий прийом продуктів бджільництва уже через годину призвів до покращення виділення жовчі в пацієнтів з явищами гіперкінезу органу. Під впливом вказаних біопрепаратів відзначалося зниження рН шлунка, підвищення кислотності шлункового соку. 
При дослідженні глюкози в крові в динаміці виявлено незначне підвищення її вмісту практично у всіх хворих через 30 хв. після прийому біопродукту, що є науково підтвердженим фактом. Через 3 години після прийому подразника ендокринної системи глікемічна крива наближається до показника норми. Це дає підставу вважати, що продукти бджільництва суттєво не впливають на показники глюкози в крові. Динаміка цих змін представлена в таблиці 4.

Дослідження біокомпозицій «Ламімед» і «Велет-йод» продовжується, оскільки ці продукти потребують більш тривалого вивчення їх впливу на функцію щитовидної залози і встановлення оптимального вмісту йоду в їх складі. Проте вже тепер можемо зробити висновок, що ці йодовмісні медопродукти мають позитивний вплив на загальний стан організму і збереження здоров’я людини.
Таким чином, клінічна апробація засвідчує те, що лікувальний ефект при застосуванні продуктів бджільництва в поєднанні з базисною терапією у пацієнтів з хронічним гепатитом середнього ступеня важкості переважно алкогольного ґенезу з вторинним дуоденітом та есенціальною гіпертензією є більш вираженим, ніж у групі контролю.

Висновки:
Цивілізація з її стресами і тиском на організм людини внесла багато нових різновидів захворювань, однак принципи апітерапії постійно розширюють горизонти їх пізнання. Цивілізація не внесла нічого нового в фізіологічні і біохімічні закони. Природа з самого початку створила організм в ідеальній чітко збалансованій формі, будь-яке порушення якої створює умови для появи хвороб. Проте вона створила і засоби для попередження і лікування цих хвороб. Такими засобами є і продукти бджільництва. Провівши клінічну апробацію деяких різновидів медопродуктів, ми прийшли до наступних висновків.
Одноразова дія препаратів меду свідчила про переважання холеретичної дії над холекінезом.
Під впливом курсового лікування у групі хворих, що приймали продукцію від торгової марки «Мед Карпат» «Вітал», «Кротон», «Апіфорте», а також капсулований квітковий пилок, порівняно з групою контролю спостерігалися наступні зміни:
а) покращення суб’єктивних відчуттів, а саме – поліпшився апетит, припинилися проноси, зменшилися явища диспепсії, здуття, болісні відчуття у правому підребер’ї, зросла працездатність і загальний тонус організму;
б) тенденція до нормалізації показників функціонального стану печінки і жовчовивідних шляхів;
в) покращення функції паренхіми печінки, зменшення її розмірів, товщини стінок жовчного міхура і зменшення обсягу.
Застосування досліджуваних біопрепаратів у терапії дало можливість констатувати покращення жовчовиділення і кислототвірної функції шлунка.
Дослідження вмісту цукру в крові під впливом прийому продуктів бджільництва показало, що біопрепарати суттєво не впливають на рівень глюкози в крові.
Рекомендації. Клінічна апробація квіткового пилку капсулованого та продукції від торгової марки «Мед Карпат» «Вітал», «Кротон», «Апіфорте», яка виготовлена з екологічно чистої сировини, отриманої на території Закарпаття на базі пасічного господарства Віктора Паппа, підтвердила доцільність застосування у хворих з хронічним гепатитом середнього ступеня важкості переважно алкогольного ґенезу з вторинним дуоденітом та есенціальною гіпертензією 

Література:
1. Пащенко О.О. Міжнародний семінар «Апітерапія в Україні». – Київ, 16 червня 2007.
2. Волошин О.І., Пішак О.В., Мещишен І.Ф. Пилок квітковий (бджолина обніжка) в клінічній та експериментальній медицині. - Чернівці, 1998. – С. 4-6.
3. Кошлик С. Сприятливі ефекти бджолиного пилку при деяких хворобах //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії». - Ужгород, 19-21 квітня 2007. - С. 107-109.
4. Ko?l?k ?tefan. Pozit?vne ??inky v?elieho pe?u u pacientov s chronickou hepatopatiou //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Довкілля і здоров’я людини». - Ужгород, 17-19 квітня 2008. - С.28-32. 
5. Гроф Я., Бриндза Я., Тот Д. Збір обніжкового пилку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії». - Ужгород, 19-21 квітня 2007. - С. 191-195.
6. Качаніова М., Ножкова Я., Шрамкова К., Гроф Я. Qualitative parameters for bee pollen as potential food supplement //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Довкілля і здоров’я людини». - Ужгород, 17-19 квітня 2008. - С.199-202.
7. Ka??niov? Miroslava, K?azovick? Vladim?ra, N??kov? Janka, ?r?mkov? Katar?na. Microbiological quality of fresh and stored bee-pollen //Там же. – С.210-213.
8. Fatrcov?-?ramkov? Katar?na, Burdov? M?ria, N??kov? Janka, Ka??niov? Miroslava. .Antioxidant and antiradical capacity of bee-pollen obtained from chestnut (Castanea sativa Mill.) and mountain rye (Secale strictum) //Там же. – С.213-216.
9. Fatrcov?-?ramkov? Katar?na, N??kov? Janka, Ka??niov? Miroslava. Sugаrs in bee pollen of Papaver somniferum L //Там же. – С.217-219.
10. Fatrcov?-?ramkov? Katar?na , N??kov? Janka , Chlebo Peter , Schwarzov? Marianna , Ka??niov? Miroslava. Observation of selected health parametres among human after consumption of chestnut honey //Там же. – С.219-222.
11. Fatrcov?-?ramkov? Katar?na , N??kov? Janka, Chlebo R?bert , Ka??niov? Miroslava. Essential amino acids in bee-collected pollen for human diet //Там же. – С.222-225.

< НА ГОЛОВНУ > < ДО ПЕРЕЛІКУ МАТЕРІАЛІВ >  < НА ГЛАВНУЮ > < К ПЕРЕЧНЮ МАТЕРИАЛОВ >


bigmir)net TOP 100
Вебмайстер Юрій Мирний