Туберкульоз в Україні, як і в багатьох країнах світу,
є однією з найпоширеніших інфекційних хвороб. На сьогоднішній день актуальною
проблемою є епідемія хіміорезистентного туберкульозу. Основним і найефективнішим
методом лікування хворих на сухоту є етіотропна або антимікобактеріальна
терапія протитуберкульозними препаратами, поєднання і комбінація яких дозволяє
вилікувати туберкульоз. Проте, хіміотерапія туберкульозу із множинною лікарською
стійкістю збудника стає малоефективною [4, 5].
Враховуючи, що туберкульоз, головним чином, виникає
у людей із зниженим імунітетом, призначення різноманітних народних методів
сумісно з медикаментозним лікуванням дає непогані результати, особливо
на початку захворювання, у випадку, коли відбувається порушення на рівні
дисбалансу енергії [6].
Інтерес до народної і нетрадиційної медицини зростає
у всьому світі і, передусім, в Україні. Продукти бджільництва високо цінували
ще з часів Київської Русі. У старих книгах для лікування описували властивості
меду: “Мед є сок з роси небесної, який бджоли збирають у час добрий з квітів
запашних, придатним буває для лікування багатьох хвороб…” Один з відомих
вчених народної медицини, американський доктор Д.С.Джарвіс висловив дуже
слушну думку: “Зберегти здоров’я людей складніше, ніж тільки лікувати їх”.
У цьому наука натуропатія є першою помічницею, саме продукти бджільництва
є основними складовими натуропатичної фармакології.
Радянськими дослідниками виявлено в пилку квітковому
27 мікроелементів, в ядерних субстанціях знайдені так звані фітогормони,
які являються стимуляторами росту тканини, регенерації, активаторами ендокринних
та імунних процесів організму людини. Пилок квітковий має протизапальні
та антиоксидантні властивості. Використання пилку квіткового не викликає
алергічної чи серйозних побічних дій. Звертає на себе увагу значні відмінності
у використанні бджолиної обніжки різними дослідниками (дозування, форма
випуску, тривалість застосування, тощо). В зв’язку з цим, необхідно відмітити
наукові досягнення Буковинського державного медичного університету (БДМУ)
по вивченню лікувальних властивостей пилку квіткового. В результаті досліджень,
які були розпочаті у 1991 році, вперше в світі, обґрунтована (на клітинному
рівні) разова терапевтична доза пилку квіткового, а також тривалість дії
цієї дози (10-12 годин), що явилося підґрунтям для раціонального дворазового
прийому бджолиної обніжки протягом доби [2, 3].
Цікаві дослідження щодо застосування пилку квіткового
зроблені фахівцями курсу фтизіатрії БДМУ. Наявність хіміорезистентного
туберкульозу диктує необхідність пошуку нових патогенетичних засобів з
переважанням багатоцільової дії. Одним з таких продуктів (і поки що єдиним
в своєму роді), який має широкий спектр лікувальних та профілактичних властивостей,
являється біологічно-активний комплекс “Апітонік” – продукт переробки бджолиної
обніжки по спеціальній технології, яка дозволяє зберегти біологічну активність
та ефективність дії усіх корисних речовин, що знаходяться у квітковому
пилку. Це достатньо ефективний засіб, який може застосовуватись для профілактики
та комплексного лікування тубінфікованих та хворих на туберкульоз. Дослідження,
проведені в клініці фтизіатрії, явились основою для рекомендацій по застосуванню
препарату “Апітонік” в практичній роботі протитуберкульозних установ, як
маловитратний спосіб диференційованого впливу на організм хворого, що дозволяє
зменшити витрати на патогенетичне лікування кожного хворого на 40-50%.
“Апітонік” можна приймати в чистому вигляді (порошок), розсмоктуючи в роті
протягом 10 хвилин або запиваючи попередньо приготовленою сумішшю препарату
і меду, приготовленою у співвідношенні 1:1. Порошок можна змішувати з любими
напоями, температура яких не перевищує 40°С. Добова доза для дорослих 5
г (по 2,5 г 2 рази на день за 30 хвилин до їжі зранку та ввечері), для
дітей 2 – 4 г, залежно від віку. Тривалість застосування від 1 до 6 місяців
[1, 7].
Гарним доповненням до комплексної терапії хворих
на резистентний туберкульоз є прополіс. В складі прополісу є рослинні смоли,
віск, леткі олії, пилок, який містить багато вітаміну С, виділення бджолиних
слинних залоз, мікроелементи, мінеральні речовини, в яких є особлива потреба
організму хворих на туберкульоз. Прополісу властива антимікробна, антитоксична,
протизапальна, біогенно-стимулююча, знеболююча дія. Препарат стимулює захисні
сили організму проти інфекції. Застосовується 10% водний екстракт прополісу.
Розчин готується перед самим вживанням: у вогнестійкий скляний посуд наливається
10 мл дистильованої води, додається 10 г подрібненого прополісу і на водяній
бані при температурі 100? протягом однієї години відбувається екстрагування
при постійному перемішуванні. Суміш фільтрується крізь декілька шарів марлі,
до вживання зберігається при температурі 4?. Екстракт заливають через катетер
інтратрахеально після попередньої анестезії гортані 1% розчином декаїну.
Курс лікування – 15-20 заливок, в подальшому можна перейти до аерозольного
використання цього розчину (по 10 хвилин вранці і ввечері). Також прополіс
застосовують у вигляді:
• 15% прополісна олія приймається по 1 столовій
ложці з рази на день з теплим молоком протягом 1-2 місяців;
• півсклянки прополісного молока або 10-15 г прополісної
олії приймається з теплим молоком за годину до їжі або через 1,5 години
після їжі 3 рази на добу на протязі 1-2 місяців, курс лікування повторюють
2-3 рази з проміжками в 2-3 тижні.
Для лікування туберкульозу використовуються також
суміші з медом. Мед – гарне середовище, в якому зберігаються вітаміни,
особливо необхідні при лікуванні хворих на туберкульоз. Вітаміни комплексу
В (пантотенова кислота, рибофлавін, нікотинова кислота, тіамін, піридоксин,
біотин, фолієва кислота) усувають побічну дію протитуберкульозних хіміопрепаратів
та покращують діяльність печінки та інших органів. Також мед містить цінний
комплекс поживних елементів, які відіграють важливу роль у процесах асиміляції,
має бактерицидну властивість, швидко вивільняє енергію, яка витрачається
організмом в період денної активності. В результаті вживання медових сумішей
у хворих покращується самопочуття, збільшується вага, зменшується кашель,
підвищується кількість гемоглобіну в крові, уповільнюється ШОЄ.
На думку народної медицини при туберкульозі легень
та захворюваннях верхніх дихальних шляхів добре допомагає сотовий мед,
який потрібно жувати протягом декількох годин по 15-20 хвилин з невеликими
перервами. Це сприятливо впливає на слизову дихального тракту та підвищує
імунітет, який зберігається протягом 4-х років [6].
Добре заспокоює кашель і є відхаркувальним засобом
суміш розтертого жовтка з вершковою олією та медом (по одній чайній ложці
кожного), залитих теплим молоком та проціджених.
При туберкульозі також застосовуються суміші:
• змішати 100 г меду, 100 г вершкової олії, 100
г смальцю або гусячого жиру, 15 г соку алое та 100 г какао, розігріти,
але не доводити до кипіння, вживати по столовій ложці на склянку гарячого
молока 2 рази на день (вранці і ввечері);
• 150 г свіжого соку алое змішати з 250 г меду та
350 мл вина («Кагор»), настояти в темному місці при температурі 4-8? впродовж
4-5 днів, вживати по столовій ложці 3 рази на день за півгодини до їжі;
• 1 ст. л. меду, 1 ст. л. подрібненого часнику змішати
та вживати по 1 ст. л., запиваючи теплою водою перед сном;
• взяти по 1 ст. л. меду, гірчиці, спирту, рослинної
олії та муки, змішати, завернути в марлю та прикладати в якості зігріваючого
компресу, змастивши шкіру рослинною олією; курс лікування – 10 компресів;
• залити двома стаканами кип’яченого молока або
води 1 ст. л. бруньок сосни (лише чоловічих суцвіть), додати 1 ст. л. меду,
2 ст. л. вершкової олії, 2 сирих яйця та все ретельно змішати; вживати
всю суміш 3 рази на день; чоловічі суцвіття – тичинкові колоски з’являються
на сосні в кінці травня, сидять кубельцями на коротких ніжках та світяться
позолотою, жіночі суцвіття – червонуваті маточкові шишечки;
• в гаряче селянське молоко покласти свинячий внутрішній
жир, 1 ст. л. гусячого жиру, 1 ст. л. доброго індійського чаю, по 1 стакану
сухих ягід малини та смородини, 0,5 л горілки, 0,5 кг алое (перед використанням
рослину не поливати 5 діб), 0,5 кг меду, варити на повільному вогні 2 години
в щільно закритій посудині, щоб не виходила пара, після варки кришку не
відкривати до повного охолодження, процідити; гущу, що залишилась, знову
залити одним стаканом окропу та процідити окремо; приймати по 1 дес. л.
3 рази на день за півгодини до їжі;
• змішати липовий мед, оливкову олію, горілку у
співвідношенні 1:2:4, вживати по 1 ст. л. 4 рази на день за півгодини до
їжі;
• змішати 1 стакан меду, 1 стакан внутрішнього свинячого
жиру, 1 ст. л. березових бруньок, розтопити суміш на слабкому вогні, настоювати
2 години, процідити, вживати по 1 ст. л. 3 рази на день;
• варити 10 хвилин в білому вині корінь полині звичайної
(на 0,5 л вина – 2 ст. л. подрібненого кореня), в киплячий відвар додати
1 ст. л. меду, охолодити, вживати по ? склянки зранку перед їжею або по
3 ст. л. на день;
• поряд з прийомом антимікобактеріальних препаратів,
для укріплення імунітету, вживати по 2 ковтка за 1 годину до їжі бальзам,
до складу якого входять: 300 г меду, 200 мл соку алое, 500 мл вина «Кагор»,
а потім інший бальзам, приготовлений із 500 г меду, 500 г подрібнених на
м’ясорубці лимонів та 200 мл соку алое.
Для лікування хронічного туберкульозу використовується
такий рецепт: почистити 13 лимонів, пропустити їх через м’ясорубку, віджати
сік через марлю. Далі вологою ганчіркою обтерти 6 яєць, акуратно покласти
їх у літрову склянку і залити соком від лимонів. Склянку закрити капроновою
кришкою і поставити в темне місце на 8 днів. Коли шкаралупа розчиниться,
змішати суміш з 1 кг меду (бажано травневого), 1 кг несоленої вершкової
олії, 1 кг цукру, 0,5 кг несоленого свинячого жиру, 300 г какао, 250 г
коньяку (5 зірок). Потім все покласти у скляний посуд, щільно закрити і
поставити на 12 діб у темне прохолодне місце. Готовий розчин вживати по
1 ст. л. 4 рази на день.
Для лікування резистентного туберкульозу доцільно
також застосовувати екстракт воскової молі – настій воскової молі на особливому
компоненті, який екстрагує корисні речовини. Екстракт бджолиної вогнівки
містить багато корисних макро- та мікроелементів, вільних амінокислот та
біологічно-активних речовин. Але найважливіше – фермент цераза, який сприяє
очищенню дихальних шляхів та активно протистоїть бронхолегеневим захворюванням.
Отже, натуропатична терапія покращує дренажну функцію
бронхів, мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, нормалізує імунітет
та обмін речовин, позитивно впливає на переносимість антибактеріальних
хіміопрепаратів, сприяє більш швидкої регресії патологічного процесу і
його симптомів, що вкрай необхідно при лікуванні хворих на туберкульоз,
особливо з множинною стійкістю збудника до протитуберкульозних препаратів.
Література:
1. Використання біокорегуючих протекторних властивостей
біологічно-активного харчового додатку (Апітонік) у фтизіатрії [Текст]:
інформаційній лист №121, протокол №52 від 25.02.2003 / В.П. Шаповалов;
Київ, 2002. – 3 с.;
2. Волошин, О.І. Апіфітотерапія на Буковині: досягнення
і перспективи [Текст]: [актова промова]. – Чернівці, 2000. – 20 с.;
3. Волошин, О.І. Пилок квітковий (бджолина обніжка)
в клінічній і експериментальній медицині [Текст] / О.І. Волошин, О.В. Пішак,
І.О. Мещишен; – Чернівці: ПРУТ, 1998. – 191 с.;
4. Перельман, М.И. Фтизиатрия [Текст]: учебник.
– 3 изд., перераб. и доп. / М.И. Перельман, В.А. Корякин, И.В. Богадельникова;
М.: Медицина, 2004. – 520 с.;
5. Стандарти діагностики і лікування туберкульозу[Текст]:
[методичні рекомендації; ін-т фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського.].
– Київ, 2004. – 67 с.;
6. Хисматуллин, Р.Г. Апитерапия и ранние формы туберкулеза[Текст]
/ Р.Г. Хисматуллин, Н.З. Хисматуллина, Н.И. Соловьев, М.Р. Хисматуллин;
Рыбное, 1997. – 315 с.;
7. Шаповалов, В.П. Вплив препарату “Апітонік” на
протеолітичний потенціал і процеси внутрішньосудинної гемокоагуляції у
хворих на деструктивний туберкульоз легень [Текст] / В.П. Шаповалов //
Укр. мед. альманах. – 2003. – Т. 6. – № 1. – С. 155 – 158.
|
|
