Попереду – найвідповідальніший
у житті медоносних бджіл період осінньо-зимового спокою. Від того, як пасічник
спрацює напередодні зимівлі після цього доволі складного медозбірного сезону,
залежить майбутня якість бджолосімей, а відтак і весняний узяток.
Пасічники Полтавщини констатують, що цьогорічний
початок медозбору був не надто вдалим. Причин цього було кілька. По-перше,
через весняну спеку та посуху медоносні рослини майже не виділяли нектару.
В окремих місцевостях зменшилася кількість принесеного бджолиного обніжжя
– білкового корму, яким бджоли годують розплід. Це помітно загальмувало
темп весняного розвитку бджолиних сімей. До того ж іще більше клопотів
пасічникам додав обробіток посівів озимого ріпака гербіцидами проти свиріпи
та інших дикорослих медо- та пилконосів. Саме вони стали причиною отруєння
й загибелі великої кількості льотних бджіл.
Масової загибелі бджіл можна було б уникнути, якби
керівники господарств надали пасічникам інформацію про строки застосування
гербіцидів та їх характеристику. Через таку халатність лише в одному з
сіл Гадяцького району повністю загинуло 36 бджолосімей, а чисельність бджіл
у багатьох інших селах зменшилася наполовину.
В другій половині медозбірного сезону ситуація дещо
поліпшилася, і досвідчені пасічники з пізніх сортів гречки та соняшнику
отримали по 15–20 кг меду.
Необхідно відзначити також, що наприкінці липня
і в першій половині серпня було значне виділення паді, якої бджоли встигли
принести в середньому по 5–7 кг.
Таким чином, цьогорічні медозбірні умови для бджіл
та пасічників були не надто вдалими, зате сприяли швидкому поширенню і
розвитку бджолиного паразита – кліща вароа. Так, у другій половині літа
ураження кліщами окремих бджолосімей збільшилося настільки, що на тілах
дорослих бджіл, а особливо – у бджолиному розплоді, їх було значно більше,
ніж у попередні роки. Це стало основною причиною ослаблення бджіл, які
йдуть у зиму. Саме тому в зимовий період передбачається потужний спалах
небезпечної хвороби бджіл – нозематозу. Аналізи, взяті на деяких пасіках,
виявили в організмах бджіл спори ноземи, які активізуються наприкінці лютого
і спричиняють появу цієї хвороби в ослаблених бджолосім'ях.
З огляду на це настійно рекомендуємо обробити пасіки,
доки бджоли ще не повністю сформували зимові клуби, ефективним препаратом
"Ноземацид". Щоправда, його вже пізно згодовувати бджолам із цукровим сиропом,
як це зазвичай робиться, проте можна розпилити на бджіл із пульверизатора.
Цю процедуру слід проводити не один раз, як колись "Біпіном" чи "Тактіком",
а й повторно, бо основна кількість кліща вароа сконцентрована в розплоді.
Другий раз обробляти бджіл треба наприкінці жовтня або в листопаді – після
того, як у бджолиних сім'ях не залишиться запечатаного розплоду.
Якщо на пасіці є ослаблені сім'ї, не менше чотирьох
вуличок, їх бажано зсаджувати по дві в один вулик через глухі перегородки
або підсаджувати слабші до сильніших сімей, врахувавши, що при цьому в
кожному стільнику повинно бути не менш ніж по 2,5 кг меду. Таких стільників
у вулику треба лишати стільки, скільки обсиджують бджоли.
І насамкінець радимо вулики цьогоріч заносити до
зимівників на місяць раніше, ніж торік, тобто в середині листопада. Цей
захід допоможе вберегти ослаблені бджолосім'ї від різких температурних
коливань.
Василь ХИЖА, кандидат сільськогосподарських
наук
Сергій ЯСЬКО, магістр бджільництва
Джерело: газета Зоря Полтавщини
- www.zorya.poltava.ua
|
|
