Останнім часом значно зріс попит на мед з білої
акації, як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Білоакацієвий мед
відносять до світлих медів, що має властивість довгий час не кристалізуватись
,особливо при зберіганні в умовах постійних температур. Чистий акацієвий
мед можна зібрати в районах, де є великі масиви насаджень білої акації.
Це в основному південні та центральні райони нашої країни. Найбільші лісові
площі білої акації знаходяться в районах Канева та Цюрупінська.
Медозбір з білої акації в сприятливі роки буває
дуже сильний, але короткий за тривалістю, тому пасічники не завжди його
використовують з максимальною віддачею. В кліматичних умовах України біла
акація зацвітає в кінці весни і часто бджолосім’ї не мають ще необхідної
сили, щоб використати медозбір з найбільшою ефективністю, хоча в значній
частині місцевостей медозбір з білої акації є головним медозбором пасічницького
сезону.
Біла акація створює пізньовесняний або ранньолітній
медозбір для бджіл. Багаторічні спостереження показали, що біла акація
цвіте щорічно і виділяє нектар протягом 8-12 днів, в основному, це остання
декада травня і перша декада червня. В залежності від погодних умов відхилення
з початком цвітіння могли складати маже місяць. Так 1975 року медозбір
тривав з 15.05 до 24.05, а 1980 року від 14.06 до 25.06. Особливо
коротким було цвітіння акації в засушливі роки. В 1981 (02.06-07.06) і
2003 роках (20.05-26.05) від спеки понад +30о…+34о С та суховіїв опадали
бутони. Окремі дерева цвіли 2-3 дні, тільки в яристій місцевості цвітіння
продовжувалось до 6-7 днів. При помірній прохолоднішій погоді 1993 року
цвітіння акації продовжувалось близько трьох тижнів (27.05-16.06). отже
продуктивність медоносних рослин, в даному випадку з білої акації, знаходиться
в тісній залежності від погодних умов. Оптимальна температура для виділення
нектару є +18о…+25 о С. найкраще виділення спостерігається після невеликих
тихих нічних дощів, коли підвищується вологість повітря. Бджоли продуктивно
працюють на акації вже з 7-ої години ранку і до заходу сонця, тому що виділяється
ввесь день. Встановлено, що максимальне виділення нектару припадає на
9-11 годину ранку. З підвищенням температури повітря до 30о С нектаровиділення
зменшується, але не припиняється. При цвітінні біла акація виділяє велику
кількість нектару. Проби нектару, взяті в період піку цвітіння з ізольованих
і неізольованих квітів, відрізняються на 15-20%. Це свідчить про те, що
бджоли використовують лише 1/5 частину нектару з того, що виділяється.
Тільки під кінець цвітіння бджоли збирають 3/4 виділеного квітами нектару.
Дані результати отримані при щільності бджолосімей в кількості 6 вуликів
на 1 Га. Враховуючи це, можна стверджувати, що для більш повного використання
медозбору з білої акації можна доводити щільність розміщення понад 20 бджолосімей
на 1 гектар. При сприятливих погодних умовах одна сильна бджолина сім’я,
що перебуває в робочому стані за період цвітіння білої акації, може зібрати
близько 20-30 кг товарного меду.
Для отримання високих медозборів необхідне забезпечення
трьох основних складових:
a) значний масив медоносних рослин;
b) сприятливі погодно-кліматичні умови;
c) підготовані сильні бджолині сім’ї, що перебувають
в робочому стані.
З цих 3-х складових, останній цілком і повністю
залежить від пасічника – від його кваліфікації, уміння підготувати бджолосім’ї
до медозбору. Наростити сильні бджолосім’ї для ефективного використання
ранніх медозборів дуже складно. Особливо це відчувається, коли в результаті
весняних затяжних похолодань розвиток і ріст бджолиних сімей значно затримується.
Коли ж другої половини травня різко підвищується температура повітря і
настають спекотні дні, що прискорюють початок цвітіння, скорочується і
термін цвітіння білої акації до 4-6 днів. Все це негативно позначається
на медозборі. В таких умовах слабкі і середньої сили бджолосім’ї
не можуть продуктивно використати медозбір. Для багатьох сімей цей медозбір
стає підтримуючим. Підтримуючим медозбором називається такий медозбір,
коли бджоли збираючи нектар, майже не збільшують кількості меду у вулику,
а все, що принесено використовують на нарощування сили і розвиток сім’ї.
Сильні ж бджолосім’ї використовують, як продуктивний. Продуктивний
медозбір – медозбір, при якому бджоли, збираючи нектар, значно збільшують
кількість меду у вулику, що в кінці медозбору можна без шкоди для
бджолиної сім’ї відкачати, тобто вилучити з вулика.
Для успішного проведення медозбору з білої акації
необхідно ретельно підготувати до її цвітіння найбільш потужні сім’ї (до
6-8 кг маси робочої бджоли). Щоб наростити сім’ї такої сили в звичайних
умовах необхідно мати період нарощування не менше 60-70 днів з підтримуючим
медозбором. В першій половині весни таких природних умов немає. Тому сподіватись
на використання ранніх медозборів, зокрема з білої акації, з максимальною
ефективністю, не можна.
Виходячи з вище сказаного ,підготовку до медозбору
з білої акації варто починати з середини літа попереднього сезону – максимально
сприяти нарощуванню сили сімей в зиму. Таких сімей повинно бути на пасіці
близько двох третин. Для інших сімей пасіки необхідно використовувати матку-помічницю
в одному вулику з основною сім’єю. Сімей, з так званими матками-помічницями
(сила в 4-5 вуличок) в зиму повинно йти 30-40% від всієї кількості. У весняний
період це великий резерв для нарощування сили і підготовки до цвітіння
акації.
Бджолина сім’я середньої сили, що має сім’ю-помічницю
через перегородку, використовує взаємний обігрів у весняний період і активно
розвивається. В той час, як сім’я-помічниця теж не ослаблюється. Після
зміни зимувалих бджіл (через місяць після першого обльоту) сила обох сімей
вирівнюється за рахунок переставлення рамок з печатним розплодом від сильнішої
сім’ї до більш слабкої, і навпаки – рамок з відкритим розплодом з більш
слабкої до сильнішої. Вирівнювання сили двох сімей дає можливість використати
увесь потенціал яйцекладки обох маток. Це значно прискорює нарощування
маси бджіл до медозбору з білої акації. Перед цвітінням акації бджолині
сім’ї об’єднують, видаливши одну з маток (якщо стара – просто видаляють,
якщо ж матка молода – створюють нуклеус, пакет або відводок ,котрий далі
використовують за призначенням).
Потужні щойно об’єднані бджолосім’ї, так звані сім’ї-медовики,
розширюють магазинними надставками чи корпусами і максимально ефективно
використовують на медозборі.
Спеціально підготовані для медозбору з білої акації
сильні бджолині сім’ї – це значний ресурс підвищення їх продуктивності.
Дяченко Петро Костянтинович
Член Ради ВГО «Братство
бджолярів України»
Вчений бджоляр. Стаж 40р.
Про білу акацію.
Прочитав статтю відомого пасічника Дяченка П.К. про
підготовку бджолиних сімей до використання взятку з білої акації. Загалом
написана вона досить цікаво і, що не менш важливо, своєчасно, адже
в останні роки дійсно різко змінюється кормова база бджільництва і пасічникам
доводиться шукати нові джерела взятку.
Для більшості пасічників, як вірно вказує автор,
біла акація є джерелом підтримуючого взятку. В цей же час, за умови правильного
догляду за бджолиними сім'ями та використання кочівлі, можна значно
підвищити продуктивність пасіки і отримати товарний мед високої якості.
При всій моїй глибокій повазі до автора, вимушений
зробити кілька зауважень щодо статті, адже вона має один суттєвий
недолік - в ній не вказано, коли саме потрібно з'єднувати бджолині сім'ї.
Застосування маток-помічниць дозволяє нарощувати
велику масу бджіл, однак, на мою думку, просте об'єднання бджолиних сімей
безпосередньо перед взятком не дасть бажаного наслідку. Чому? Та тому,
що в цю пору – кінець травня, початок червня – бджолині сім'ї знаходяться
в стані швидкого росту, тобто в них велика кількість дорослих комах і водночас
багато відкритого розплоду. Для догляду за ним витрачається багато корму
та відволікається велика кількість молодих бджіл.
То що ж ми маємо, якщо об'єднали бджолині сім'ї
за пропозицією автора безпосередньо перед початком взятку? Маємо лише одну
матку, але ж в гнізді залишається розплід обох маток, а його буде дуже
багато; його потрібно годувати, гріти. І ця робота буде тривати досить
довго – цілих 9 днів, аж поки буде запечатана остання комірка, в яку матка
поклала яйце в день об'єднання, отже багато молодих бджіл, навіть в разі
настання сильного взятку, ще цілих 9 днів будуть працювати в гнізді і не
літати в поле. А чекати акація не буде.
Взяток з білої акації особливий тим, що є дуже сильним
і водночас дуже коротким, отже бджолині сім'ї повинні бути сильними і повинні
мати якомога більше льотних бджіл, тобто значну роль відіграватиме не лише
арифметична кількість бджіл у вулику, а і структура бджолиної сім'ї, тобто
співвідношення між кількістю дорослих комах та кількістю відкритого розплоду.
Як же можна досягти бажаного для пасічника результату?
Для цього потрібно об'єднувати бджолині сім'ї не
відразу перед взятком, а приблизно за 10 днів до його початку. За ці десять
днів з комірок виходитимуть дорослі бджоли – доньки обох маток, а от відкритого
розплоду стане менше, адже тепер в гнізді лише одна матка. За ці 10 днів
навіть яйця, які відклала видалена з вулика матка, встигнуть перетворитися
в личинок, яких бджоли вигодують і запечатають, тобто розплід однієї матки
буде повністю запечатаним і не потребуватиме догляду. В цьому разі
у вулику буде велика кількість молодих бджіл, які з настанням сильного
взятку вже не будуть завантажені роботою по догляду за розплодом, а літатимуть
за нектаром.
Ще один спосіб створити кількісну перевагу льотних
бджіл над відкритим розплодом – підсилення однієї бджолиної сім'ї за рахунок
льотних бджіл іншої. Для цього бджолині сім'ї розміщують попарно, бажано,
щоб вулики були одного кольору. Як тільки медозбір з акації розпочнеться,
один з цих вуликів в час найсильнішого льоту бджіл відносять на 2-3м в
сторону так, щоб на новому місці льоток вулика дивився в тому ж напрямі,
що і на старому. До кінця дня всі льотні бджоли злетяться до вулика, який
залишився на старому місці і бджолина сім'я стане справжнім медовиком.
В цьому випадку поспішати з об'єднанням бджіл не варто, потрібно дочекатися
початку взятку.
Цілком згоден з пропозицією автора про можливість
збільшення кількості бджолиних сімей на гектар акації до 20, але чомусь
підставою для своєї пропозиції автор обрав висновки, які математично
не обґрунтовані. Доки річ йде про особливості акації як медоносу, ніяких
зауважень не виникає, але варто автору навіщось ускладнити свої роздуми
відсотками та дробами, як помилки в математичних розрахунках відразу
ж впадають в око. Різниця в кількості нектару в 15-20%, аж ніяк не означає,
що бджоли використовують лише 20%..
Простіше було б звернутися до практики. А вона без
олівця та відсотків доводить кілограмами меду, що наукові дані про нектаропродуктивність
рослин часто бувають заниженими. Прості пасічники давно вже виробили свою
теорію щодо взятку і кількості бджіл. І звучить вона дуже просто: «Як дасть
Бог взятку, то вистачить всім; а як не дасть, то хоч і один вулик буде
на всю округу, а не візьмеш нічого».
Андрій Письменний, м. Одеса.
|
|