Відомо, що при повертанні вулика бджоли працюють
по-різному, але вулик при цьому можна повертати навколо осі не більше як
на 45° за один захід [1-7].
Навесні вулики, повернуті льотками на південь,
збільшують активність і продовжують час льоту бджіл. Спекотним літом льотки,
повернуті на північ, зменшують роїння бджіл. Поступове повертання льотка
у північно-східному напрямку чи на північ у жаркий період сприяє охолодженню
гнізда, що дає можливість бджолам звільненим від вентилювання вулика, брати
активну участь у медозборі, а, отже підвищується продуктивність сім’ї.[1].
Коли льотки літом спрямовані до тіньового боку,
у вулику холодніше, біля льотків менше бджіл-вентиляторниць, немає метушні,
літ бджіл ритмічний, активний навіть у полудневий час [2].
Під час головного взятку вулики, що повернуті льотком
на південь знижують вихід товарного меду до 33% у порівнянні з тими вуликами,
льотки яких у період медозбору повернуті на північ [3]. В період головного
медозбору вулики, що повернуті льотками на схід, збільшують збір меду на
10-15% у порівнянні з вуликами, льотки яких повернуті на захід [4].
Влітку на точках вулики краще ставити льотками
на схід або північний схід; при цьому бджоли раніше вилітають на роботу,
а ввечері пізніше закінчують її. Вдень гнізда цих сімей будуть менше перегріватися
[5]
При зимівлі бджіл льотки, спрямовані на південь,
дають можливість краще зимувати бджолам, а також економити енергію
та корм [6].
Цікаву думку по направленню льотків висловив академік
А.М. Бутлеров. Він писав, що льотки можуть бути направлені у всі сторони,
але південний напрям льотків гірший від інших напрямків тим, що у вулик
попадає багато світла та тепла; південно-східне і південно-західне краще
для вуликів від яких хочуть отримати рої; напрямок на північ, північ-схід
і північ-захід краще для вуликів “медових”.
Видатний український пасічник М..М. Витвицький спираючись
на свої багаторічні спостереження, вказав, що найбільша кількість меду
буває у вуликах, коли льотки спрямовані на північ [7].
Вулики з відводками розставляють таким чином, щоб
сонце о першій годині дня освітлювало обидва льотки. В цей час матки
виходять на парування. Коли льотки були повернуті на північ, з десяти
маток облетілась одна, а з десяти коли льотки були на південь
- дев’ять. Це пояснюється тим, що коли льотки повернуті на північ матки
виходили на обліт в 17-18 годині, а основна маса трутнів вже поверталася
у вулики. [8].
Відомі різноманітні підставки під вулики:
цегла, автомобільні шини, ящики з-під пляшок та інші матеріали. Використовують
також металеві та дерев’яні конструкції різних форм. В окремих випадках
забивають дерев’яні кілочки в землю за формою квадрата, а зверху їх з’єднують
дошками, що забезпечує стійкість вулика під час повертання [9].
Всі ці підставки габаритні, займають багато місця,
незручні в користувані, при їх встановленні необхідно використовувати ватерпас
для перевірки горизонтальності, кожного року потрібно проводити іх ремонт.
.Недоліком даних конструкцій є відсутність регулювання підйому підставки
на певну висоту, та можливость повертання її навколо власної осі,.
Розроблена і запатентована підставка
під вулик «ПВ-360°» використовується для облаштування пасік, забезпечує
оптимальні умови ведення бджільництва на промисловій основі. В підставці
регулюється висота підйому вулика в межах 25-50 см. від землі, незалежно
від нахилу грунту, а також платформа робить поворот 360° навколо власної
осі. Підставка виготовлена з металевих конструкцій, розбірна, малогабаритна,
легко збирається і встановлюється, підходить під всі типи вуликів.
Підставка під вулик «ПВ-360°» забезпечує полегшення
роботи при огляді бджолосімей, збільшення виходу товарної продукції,
зменшення роїння бджіл, при діленні сімей, формуванні тимчасових відводків
для додаткового нарощування бджіл до головного медозбору, для кращого
парування маток, використовують ройову активність бджіл для збільшення
пізнього медозбору за методом В.Ф. Ващенко, для непроникнення мишей та
мурашок у вулик, кращої зимівля бджіл, під вуликами легко обкошувати траву,
покращується зовнішній вигляд пасіки, зберігається
довговічність вуликів.
Інформація в Інтернеті : www.volynland.volyn.in/articles/70.html.
і www.bbdzola.narod.ru.
Адреса для листування:
Баб’як Микола Іванович
вул. Мічуріна 15, смт. Рокині, Луцький р-н, Волинська
обл, 45626
Тел. 8 0332 70-93-74, 8-096-272-47-25
Наталія Баб’як, кандидат
с .г. наук,
член Волинського
осередку ВГО «Братство бджолярів України».
11.03.2008
Джерела інформації:
1. Ярмош Г.С., Ярмош А.Г. Складная подставка
под многокорпусный улей. // Пчеловодство.-1987. - № 7.-С.-22-23.
2. Радіонов В.В., Шабаршов І.А. Якщо
Ви маєте бджіл. - К.: Урожай, 1984.-С.181-182.
3. Озеров А.П. Солнце и летки. В кн.:
Все о пчеловодстве. / Сост. А.С. Забоенко. - Донецк: ПФК “БАО”, 1998.-С.179-181.
4. Лебедев В.И. Интенсивная технология
медозбора. // Пчеловодство. - 1991. -№ 4.- С.6-7.
5 Черкасова І.А Календар пасічника.
К.: Урожай, 1986.-С. 36.
6 Ударцев В.В. Куда смотреть летку? // Пчеловодство.-
1986.-№ 9 -С. 22-23.
7.Шабаршов И.И. О летках. // Пчеловодство.-1987.-№
12.-С.28-29.
8. Волохович А.И.
Метод Волоховича. // Пчеловодство -1989 -№ 11- С. 21-24
9 Що
треба робити перед виставлянням бджіл із зимівника // Пасіка.-2004.-№3.С.10-12.
|
|
