Алла АННЕНКОВА, газета "ДАЧНИК"
Відбулася нарада пасічників Полтавського району, на якій голова Полтавської
районної ради Петро Матьоха вручив почесні дипломи учасників ярмарку 'Київська
осінь' Товариству пасічників району, котре очолює Наталія Сенчук, а також
пасічникам Павлу Романенку, Михайлу Приходьку, Володимиру Перепелиці, Володимиру
Колихану та Геннадію Кащуку. З нагоди Дня працівника сільського господарства
почесною грамотою нагороджено Володимира Войтенка з села Щербані.
У роботі наради взяв участь знаний в Україні бджоляр Василь Соломка,
за фахом інженер-конструктор діагностичних медичних приладів, доцент кафедри
медичної радіофізики Національного університету ім.Т. Шевченка, член редакційної
колегії журналів "Медицинские вести", "Журнал практикуючого лікаря". Він
очолює групу експертів Міністерства охорони здоров'я з медичної техніки,
є одним із авторів і організаторів виконання державних програм з розвитку
медичної промисловості України. Тож як інженер Василь Олексійович добре
розуміє, що технології кардинально впливають на якість продукції, і особливо
такої, як бджолопродукти — тонкі збалансовані речовини. Будь-які технологічні
відхилення знищують їхні цілющі властивості.
Саме це і стало основним предметом його досліджень у галузі бджільництва,
яким він займається понад десять років. Свої праці, що регулярно друкуються
у журналах "Пасіка", "Будьмо здорові", "Брутто" та інших, пан Соломка підписує
псевдонімом "Дід Василь". Під цим іменем він став відомим усій Україні.
Прибувши до Полтави на запрошення Полтавського товариства пасічників,
'Дід Василь' мав що розповісти зацікавленій аудиторії про бджолині продукти
і збереження їхніх властивостей, однак скромно наголосив: 'Я приїхав не
вчити, а вчитися'. І все ж спробуємо коротенько переповісти його бесіду
з полтавськими бджолярами.
ПРО МЕД
ХОЧА бджоли захоплювали змалечку, Василь Олексійович розпочав пасічникувати
тоді, коли на 50-річчя знайомий бджоляр подарував йому вулика. Невдовзі
виникло багато питань, на які спочатку не знаходив відповіді. У стародавніх
порадниках мед вважався універсальними ліками, але ж нині він лікує не
все! Вивчаючи властивості бджолиних продуктів, "Дід Василь" виявив ряд
технологічних факторів, які негативно впливають на їх якість. Тому сучасні
меди за своїми цілющими властивостями поступаються стародавнім.
Так, до винайдення Прокоповичем у 1814 році рамкового вулика пасіку
до Маковія не чіпали. Тодішній мед містив пергу, личинки, маточне молочко.
Знижує якість сучасного меду і штучно вощина, з якою до вулика потрапляє
50% фальсифікованого воску.
А при користуванні медогонкою втрачаються ферменти, ефіри, які визначають
цілющі властивості меду. Зрізаючи забрус, ми теж позбавляємо мед його лікувальної
сили. Тому потрібно зціджувати мед із забрусу і повертати його в основну
масу, не забуваючи ретельно розмішувати її перед фасуванням. Висновки такі:
стільниковий мед кращий за центрифужний.
Як фасувати мед? Він гігроскопічний, всотує різноманітні запахи. В
результаті практичних дослідів "Дід Василь" дійшов переконання, що розфасовка
має бути малою, тара — темною, проціджувати мед не треба. Перебування меду
на світлі протягом однієї доби призводить до знищення в ньому лізоциму
— протимікробного білкового ферменту. Тобто людина повинна взяти
за модель бджолину тару – комірку. Вона невелика за об’ємом, добре “запакована”,
на неї зовсім не потрапляє світло.
Ворогом меду є й кисень. А кристалізація, на думку Василя Олексійовича,
є реакцією меду — цього живого організму — саме на кисень. Найкраще використовувати
кришки-закрутки (типу "твіст-офф"), а тара повинна бути заповнена медом
на 95%.
Раніше мед зберігали у льохах, адже він є навіть вразливішим, ніж вино.
А тепер дехто зберігає його в металевих гаражах, де температура протягом
доби різко змінюється, що дуже негативно відбивається на якості продукту.
Оптимальною для зберігання меду є температура +4-10°С. Керамічна і дерев'яна
тара була доброю колись, а нині слід надавати перевагу скляній тарі, вважає
Василь Олексійович.
Відповідаючи на запитання полтавських бджолярів, чи корисний рідкий
мед, який зараз продається у містах, "Дід Василь" сказав, що потрібно заборонити
після 30 вересня продаж розігрітого (рідкого) меду або ж продавати його
за нижчою ціною як мед третього сорту.
Василь Олексійович вважає доцільним щоденно вживати дорослій людині
приблизно 60 г меду, розсмоктуючи його в роті якомога довше.
ПРО БДЖОЛИНЕ ОБНІЖЖЯ (квітковий пилок)
ПЕРШ за все, Василь Олексійович уточнив деякі поняття: квітковий пилок
— це те, що міститься на тичинках квітів, тобто квіткова сперма; бджолине
обніжжя — зібраний бджолами пилок, що залишається перед вуликом; у чарунках
— перга; бджолиний хліб — це та перга, яку бджола виймає з чарунок, структурує,
тобто вносить ферменти та генетичний код, і дає личинкам.
Немає багатшого продукту за квітковий пилок. У ньому міститься 35 мінералів,
15 вітамінів, 20 амінокислот (серед них 10 незамінних). Він переважає всі
відомі вітамінні комплекси.
На якість бджолиного обніжжя негативно впливає світло, волога, повітря,
температура.
Найдоцільніше пакувати його герметично. Тож варто пасічникам об'єднатися
і гуртом придбати все необхідне для вакуумної упаковки пилку. "Надумаєте
— допоможу", — запевнив "Дід Василь" полтавських бджолярів.
Квітковий пилок необхідно висушити при температурі 40-42°С, розмолоти
або розтерти, відразу змішати з медом 1:1 або 1:2 і тримати в холодильнику
Можна розводити пилок ацидофільним молоком чи напоєм "Наріне". вживати
за півгодини до сніданку протягом місяця, затримуючи в роті до якомога
повнішого розсмоктування. Потім зробити перерву на місяць. Літнім чоловікам
перерви можна не робити. Щоденна доза — приблизно 7 г пилку, з медом —
20 г.
Пилок має справляти гомеопатичний ефект, тож краще менше, ніж більше
Він розріджує кров, завдяки високому вмісту калію зміцнює серцевий м'яз,
запобігає метеоризму, печії, адже має лужну реакцію.
При схильності до кровотеч, онкологічних захворюваннях, варикозному
розширенні вен пилок вживати не треба.
|
Так виглядає пилок у вакуумній упаковці.
При такому способі зберігання цей продукт тривалий час не втрачає своїх
властивостей. Зберігання без доступу повітря є наслідуванням того, як бджоли
зберігають свою білкову поживу - пергу. При цьому властивості продукту
зберігаються якнайкраще. На фото вгорі - зразки упаковки, в нижній частині
фото - вже запакований пилок.
Дід Василь продемонстрував також зручну
бінокулярну лупу.
З її допомогою можна розглядати стільник
на відстані 40-50 сантиметрів. Цей пристрій може стати в пригоді для тих
хто займається матковивідною справою, а також для людей з ослабленим зором.
І як водиться фото "на згадку". Схоже
Василь Олексійович має надійну заміну серед молодих пасічників.
|